У дискусії експерти аналізували участь Китаю у війні Росії проти України. Хоча Китай офіційно не поставляє зброю Росії, він діє обережно, надаючи підтримку в економічному вимірі. Китай купує російські ресурси зі значними знижками, чим має вигоду для власної економіки. Також він продає товари в Росію та Європу за підвищеними цінами, посилюючи економічну експансію.
Європейські країни, з огляду на ситуацію, переосмислюють свої відносини з Китаєм, оскільки економічний тиск і обмеження, зокрема щодо рідкоземельних металів, негативно впливають на економіку ЄС. Таким чином, Європейський Союз змушений враховувати безпекову й економічну складову у відносинах з Китаєм.
Китай поки що не бере участі у війні безпосередньо, зайнявши вичікувальну позицію. Експерти зазначають, що Китай зацікавлений у послабленні обох сторін конфлікту (особливо Росії) й отримує вигоду від стратегічної залежності Росії. Водночас, у США та Китаю триває геополітичне суперництво — зокрема в торгівлі й енергоресурсах.
Обговорювалися також можливі майбутні сценарії: якщо Росія послабиться внутрішньо, Китай може використати ситуацію для економічного або навіть політичного впливу на новоутворені регіональні структури. Особливу роль у стосунках США, Китаю та Росії відіграє контроль над енергетичними ресурсами — нафта з Венесуели, Ірану, Саудівської Аравії займає важливе місце.
За підсумками, Китай поки утримується від прямих дій у війні, але активно використовує ситуацію на свою користь у міжнародних економічних і політичних процесах. Європа вимушена адаптувати свою політику щодо Китаю, зокрема в питаннях санкцій і співпраці у сфері торгівлі та енергетики.
