Дональд Трамп оголосив про введення 25% мит на всі країни, які продовжуватимуть торгові відносини з Іраном. Такий крок є економічним сигналом, який, зокрема, спрямований на Китай, що є основним імпортером іранської нафти.
Хоча раніше очікувалося можливе військове втручання США щодо Ірану, наразі на перший план виходить посилення економічного тиску. Додаткові мита мають обмежити доходи Ірану від продажу нафти та скоротити його фінансові можливості.
У Китаї найбільш вигідно купувати іранську нафту через так звані "чайники" — невеликі нафтопереробні заводи, що здійснюють неофіційні закупівлі. Однак через американські санкції Китаю, ймовірно, доведеться скорочувати закупівлі, що вплине і на інші держави, залежні від китайських грошей і дешевих ресурсів.
МЗС Китаю вже розкритикувало рішення США, однак аналітики вважають, що посилення мит та санкційної політики справді може вплинути на ситуацію в Ірані. Держава вже переживає фінансову кризу: інфляція досягла понад 40%, а протестні настрої зростають, попри контроль економіки фундаменталістськими структурами.
Потенційне ослаблення силових структур Ірану через тиск із боку США може стати критичним фактором для протестного руху. Разом із тим, іранський режим поки не планує здаватися, опираючись як на внутрішній, так і на зовнішній ресурс.
Українська аналітика зазначає, що зміцнення санкцій здатне обвалити іранський режим, але лише у разі реального обмеження фінансових потоків. Протестувальники в країні сподіваються на це, хоча зміни можуть затягнутися на тижні чи місяці.
Матеріал закликає українців зберігати економічну обачність, враховуючи сучасні фінансові виклики, а також приділяти увагу власній фінансовій грамотності та інституційній стійкості країни.
