До пакту Молотова-Ріббентропа окремої молдовської ідентичності не існувало — її сформували радянські власті, протиставляючи румунській ідеї. Лише у 1991 році Молдова відновила незалежність, а в обох країнах з’явилися настрої щодо об’єднання. Новий поштовх дискусії дала заява президентки Молдови Маї Санду 12 січня 2026 року: вона вперше публічно висловила готовність особисто проголосувати за унію з Румунією на референдумі. Ця позиція, оголошена у британському підкасті, стала безпрецедентною, адже раніше Санду уникала чіткої відповіді на це питання.
Санду підкреслила: наразі в Молдові немає більшості, яка підтримала б об’єднання — натомість більшість схиляється до вступу до ЄС. Президентка вважає, що євроінтеграція є реалістичнішою ціллю для захисту суверенітету країни. Раніше її риторика була обережнішою — нині позиція стала чіткішою. Опозиція різко розкритикувала заяву, назвавши її зрадою державних інтересів, а проросійські сили посилили тиск на владу.
Серед аргументів прихильників об’єднання — спільна історія, культурна та економічна інтеграція з Румунією. Станом на 2021 рік понад мільйон молдован мають румунське громадянство, а третина експорту і значна частина інвестицій надходять із Румунії. Проте проти унії є низка перешкод. По-перше, невизнане Придністров’я з російською військовою присутністю й проросійськи налаштованим населенням. По-друге, автономія Гагаузія, яка може скористатись правом на самовизначення у разі втрати Молдовою незалежності. По-третє, негативна реакція Москви, яка розглядає унію як загрозу своїм інтересам.
Соціологія вказує: станом на серпень 2025 року лише 31% молдован підтримують об’єднання з Румунією, у румунському суспільстві позиції теж поляризовані. Окрім цього, Молдова має конституційний нейтралітет, а для зміни статусу держави потрібна підтримка більшості всіх виборців. Румунія ж не надає можливостей для територіальної автономії й офіційного статусу інших мов.
Заява Санду — це дипломатичний сигнал на захід і схід, що підкреслює європейську орієнтацію Молдови. Практичні шляхи лежать через поглиблення інтеграції з ЄС: спільний ринок, відкрите переміщення, уніфікація стандартів. Унія можлива лише за наявності підтримки більшості населення. Поки що переважає скепсис, але з часом позиція може змінитися, особливо за умов європейської інтеграції обох країн.
