15 січня Дональд Трамп має зустрітися з лідеркою опозиції Венесуели Марією Коріною Мачадо, яка нещодавно відвідала Рим для розмови з папою. Трамп зазначив, що Мачадо важко керувати Венесуелою без значної підтримки населення, і для її призначення президентом необхідні вибори, адже Мадуро підозрюють у фальсифікаціях. Обов'язки президента Венесуели наразі виконує віце-президентка Делсі Родрігес, яка також планує візит у Вашингтон. NH повідомляє, що Мачадо володарка Нобелівської премії миру й навіть заявила про готовність віддати Трампу премію за його внесок у тиск на режим Мадуро.
Щодо Гренландії, у Конгресі США зареєстровано законопроєкт про надання острову статусу 51-го штату. Його ініціатори стверджують: остаточне слово за Конгресом, проте даний крок може пришвидшити процес. Гренландія залишається частиною Данії й членом НАТО та ЄС, а уряд острова наполягає на зміцненні оборони серед зростаючих американських амбіцій. Білий дім уже опублікував фото Трампа з картою Гренландії. Водночас політичні оглядачі натякають, що реалістичним варіантом розвитку подій є договір про співпрацю між Гренландією та США.
Серед аргументів — відсутність військових загроз із боку Росії й Китаю навколо Гренландії. Водночас у Арктиці фіксується присутність російських і китайських підводних човнів, що підсилює актуальність питання оборони. Щодо Ірану, повідомляється про передачу Росії значної кількості балістичних ракет, хоча фактично це не підтверджено офіційно. Аналізується й потенціал посилення санкцій та дипломатичного тиску, особливо якщо зміни в Ірані вплинуть на геополітичне становище Росії.
У підсумку, події у Венесуелі, питання статусу Гренландії та ірансько-російські військові контакти демонструють складність і взаємозв’язок міжнародної політики. Українські експерти закликають враховувати вплив цих процесів на можливість завершення війни на вигідних для України умовах і перспективи подальшої безпеки країни.