Парламентський Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки спочатку не підтримав, а згодом проголосував за відставку Василя Малюка з посади голови СБУ. Незважаючи на позицію комітету, питання буде винесене на розгляд Верховної Ради, де для остаточного рішення необхідно 226 голосів. За інформацією, що надходить із джерел, близьких до Офісу президента, ініційовані головою держави та Кабінетом Міністрів кадрові питання зазвичай ухвалюються позитивно.
У контексті зовнішньої політики президент Зеленський будує співпрацю зі США, зважаючи на динаміку заяв Дональда Трампа. Водночас президент звернувся до іранців із заявою на їхній мові на підтримку протестувальників, що, за оцінкою оглядачів, посилило його позиції на міжнародній арені.
Окрема увага у розмові експертів приділена внутрішній політиці, зокрема ротаціям у президентській вертикалі. Обговорюється рішення комітету та можливі мотиви відставки Малюка. Підкреслюється, що мова йде не про конфлікт у команді, а про внутрішні кадрові процеси й політичну стратегію змін. Голова СБУ, при цьому, проявив державницьку позицію, подавши заяву на відставку, щоб уникнути конфлікту з президентом.
Окрема частина дискусії торкнулася впливу новопризначеного керівника Офісу президента, Кирила Буданова. Серед аналітиків лунають питання щодо балансу між новими призначеннями та збереженням впливу колишніх ключових осіб, а також про специфіку кадрової політики у вищих ешелонах влади.
Учасники розмови підкреслюють, що кадрові ротації у владі мають на меті трансформувати вертикаль і забезпечити стримування політичних амбіцій окремих фігур. Поряд із цим залишається запитання: кому саме належить ініціатива – президентові чи його радникам.
