Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна, а не Росія, не готова до миру. Такі слова викликали обговорення у політичних колах та серед експертів щодо переговорного процесу між Україною та Росією. В умовах війни збройний конфлікт залишається складним для врегулювання, а умови, запропоновані Кремлем, неприйнятні для Києва.
Трамп вибудовує свою стратегію досягнення цілей, часто всупереч очікуванням України та Європи. Українське суспільство реагує на такі заяви емоційно, змінюючи оцінку політиків залежно від контексту. Водночас переговори між сторонами залишаються важкими, а очікування – високими.
Європейські лідери, зокрема екс-прем'єрка Естонії Кая Каллас, підкреслюють загрози масштабування війни на Європу. Естонія зміцнює кордони, створює укріплення, враховуючи можливу небезпеку з російського боку. Водночас у містах з великою російськомовною меншістю, таких як Нарва, зберігається сильний вплив Росії.
Дискусії про ресурси й безпеку торкаються й інших країн. Після загострення діалогу між Данією, Гренландією та США обговорюється питання посилення безпеки Арктики та інтереси НАТО. США прагнуть контролювати цей регіон для стримування Росії й Китаю.
Європейські країни готуються до зустрічей із Трампом, прагнуть отримати гарантії безпеки не тільки для України, а й для себе. Дебати щодо створення армії ЄС, нарощування військової присутності та сфокусованість на довгострокову перспективу показують серйозність викликів перед континентом.
Висновки експертів свідчать про те, що єдність Заходу є ключовою для припинення війни, а Україна продовжує розраховувати на підтримку політичних партнерів та реформування власних підходів до безпеки та інформаційної політики.
