Сьогодні розуміння того, яку тактику оберуть Сполучені Штати у відносинах з Московією, стає все більш зрозумілим. Повністю легалізувати та нормалізувати взаємодію не вийде, проте у обох сторін є певні інтереси. Так, Московія досягатиме своєї мети, з кризи прямого тиску одного з головних конкурентів — Америки.
Сполучені Штати продовжать думку про те, що Московія може зіграти на них проти Китаю, однак реальність така, що цього не станеться. Америка, можливо, навіть не проти буде продавати зброю європейським країнам. Проте питання щодо територіальних питань, таких як ситуація в Херсоні чи Запоріжжі, залишаються невирішеними. Президент України заявив, що не має повноважень вирішувати ці питання.
На фоні цих подій Трамп роз'яснив свою позицію, зазначивши, що після крайньої дати — 20 квітня — його ультиматум не буде продовжуватися. Він очікує, що до цього часу всі сторони мають прийняти рішення щодо миру чи війни.
Позиція адміністрації США, схоже, спрямована на формальні дії, але з паралельною домовленістю з Московією по різних питаннях, включаючи іранське та арктичне.
На фоні політичних процесів, що зріють у США, деякі оглядачі вважають, що тиск на Трампа може збільшитися. Рубіо в свою чергу зауважив, що без досягнення миру будь-які подальші зусилля можуть виявитися марними.
Відносини між США та Московією за президенства Трампа залишаються неоднозначними. Президент намагається продовжувати співпрацю, але повне зближення не видається можливим. Позиція США в сучасній геополітичній сцені вимушена змінюватися в залежності від внутрішньополітичних процесів та впливу інших світових гравців.