8 червня відбулася чергова масштабна комбінована повітряна атака російських військових на об'єкти критичної інфраструктури України. Застосовувалися безпілотники, балістичні та крилаті ракети. У результаті обстрілів зафіксовано перебої з електро-, тепло- та водопостачанням у низці регіонів.
Українська протиповітряна оборона продемонструвала високу ефективність: із 18 балістичних ракет було збито 14, а також 13 із 15 крилатих ракет Х-101 і 315 із 339 дронів різних типів. Президент Володимир Зеленський повідомив, що ці результати стали можливими завдяки надходженню нових ракет для ППО напередодні атаки.
Російські медіа відкрито заявляють, що мета атак — примусити українців до капітуляції, а також погіршити умови життя цивільного населення. Експерти підкреслюють, що такі удари мають ознаки геноциду та спрямовані на моральне та фізичне виснаження населення.
Водночас в Україні триває розвиток дронової ППО, наголошується на необхідності підтримки військових, зокрема шляхом збору коштів на дрони-перехоплювачі та обладнання для підрозділів.
Паралельно в міжнародному політикумі активізувалися дискусії щодо створення так званої «Ради миру», запропонованої колишнім президентом США Дональдом Трампом як альтернативи ООН. Серед запрошених країн — Китай, Угорщина, Аргентина, Білорусь та Росія. Франція, за даними медіа, розглядає можливість відмови від участі, а Україна ще не визначилася з остаточною позицією.
На фоні цих ініціатив у Європі обговорюють ідею альтернативного військового альянсу без США. Аналітики пов’язують це з прагненням зміцнити безпеку Європи та протидіяти потенційним ризикам, які формуються через зміну стратегії Сполучених Штатів щодо європейського континенту.
Українська влада наголошує на важливості подальшої підтримки армії та зміцнення сектору безпеки на тлі продовження війни та змін у міжнародних підходах до гарантій безпеки.
