Сьогодні підбиваємо перші підсумки Міжнародного економічного форуму у Давосі. Основна увага приділялася зустрічам і перемовинам між представниками США, України й Росії. Заплановані переговори між Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським спричинили резонанс ще на етапі підготовки до форуму, а також обговорювався потенційний план інвестицій у відновлення України на 600 млрд доларів.
Однак з самого початку форум супроводжувався невизначеністю: відсутність конкретних домовленостей між США та Україною та атаки Росії на українську енергетичну інфраструктуру вплинули на зміну графіків лідерів. Зеленський змушений був залишитися в Києві, а дата його зустрічі з Трампом була перенесена.
Паралельно тривали консультації між представниками США, Росії та України. Провідну роль у контактах відігравав американський представник Стів Вітхоф, який мав окремі переговори з представниками і України (Кирилом Будановим), і Росії (Кирилом Дмитрієвим). Планується, що перемовини продовжуватимуться наступного дня, очікується особиста зустріч Трампа й Зеленського у Давосі.
Трамп заявив про прагнення укласти мирну угоду між Україною та Росією, однак скепсис викликає точність сигналів, які надходять через російську сторону, і реальність готовності Путіна йти на поступки. З досвіду попередніх зустрічей відомо, що попередні спільні пропозиції від Трампа й Зеленського були відкинуті Путіним.
Окремим питанням стала заява Трампа щодо наміру придбати Гренландію, що спричинило порівняння цього питання з російською анексією Криму та викликало гостру реакцію європейських та російських лідерів.
У центрі уваги також залишається перспектива появи нового воєнного союзу Європейських держав у разі послаблення НАТО, активна роль Канади та пошук «середніми державами» альтернатив американській гегемонії.
Промова Трампа в Давосі, попри очікування сенсацій, цілком відповідала його жорсткій ідеологічній лінії, яка багато в чому перегукується з риторикою Кремля, але має низку суперечностей у геополітичних інтересах.
Оцінюючи ці події, експерти наголошують на ключовій ролі дипломатії, професіоналізму та об’єднання європейських та українських зусиль задля протидії зовнішнім викликам і пошуку стійких рішень у період глобальної турбулентності.
