Вітаю, шановні глядачі. Сьогодні обговоримо, як світова торгівельна війна впливає на геополітичні рішення, зокрема на Норвегію, яка розглядає можливість приєднання до Європейського Союзу. Ця тема вже стала однією з головних у виборчій кампанії.
Норвегія давно відмовлялася від членства в ЄС. Двічі, у 1972 та 1994 роках, референдуми щодо цього питання завершувалися відмовою. Проте нині зміни в міжнародній політиці змушують політиків звернути увагу на цю тему знову.
За президентства Дональда Трампа та його нестабільної зовнішньої політики зросли побоювання щодо економічних і безпекових викликів Норвегії. Митні обмеження, введені США, та інші торгові конфлікти змусили багато норвежців переосмислити свою позицію щодо ЄС.
Понад дві третини норвезького експорту йде до Європи, і хоча країна має посилені економічні зв'язки з ЄС, вона змушена приймати багато європейських законів без формального впливу на їх ухвалення.
Одночасно Норвегія залишається важливим членом НАТО, але, в умовах змін у безпекових політиках, не всі впевнені у стабільності цього альянсу. Зокрема, питання острова Шпіцберген викликає занепокоєння у зв'язку з можливою активізацією інтересів США та Росії в регіоні.
В політичному плані, правлячі та опозиційні партії Норвегії досі діляться на тих, хто підтримує євроінтеграцію, і на тих, хто проти. Останні опитування показують, що підтримка членства в ЄС серед населення зростає, хоча досі немає переважної більшості.
Загалом, світова економіка стала переходити до моделі великих регіональних блоків, де економіка, безпека та політика переплітаються. Рішення Норвегії щодо ЄС відображає цей глобальний тренд. Залишаючи свій путь відкритим, Норвегія, можливо, стане яскравим прикладом зміни парадигми сучасної геополітики.