Останнім часом в українських ЗМІ активно обговорюють законодавчі зміни до податкового та митного кодексів, необхідні для отримання кредиту МВФ у розмірі 8,2 млрд доларів США на чотири роки. Окрім цього пакету, питання стоїть і про доступ України до 90 млрд євро від ЄС.
Суть запропонованих змін ділиться на три категорії: болючі але зрозумілі (податок на посилки та цифрові платформи), дивні та незрозумілі (обмеження для ФОП на держтендерах та введення трудових відносин замість ФОП), і кринжові – пропозиції щодо ПДВ для ФОПів з низьким порогом обороту.
Відміна пільги на безмитне ввезення посилок до 150 євро та додаткове оподаткування доходів із цифрових платформ, поряд із фіскальними обмеженнями імпорту, можуть вплинути на валютний ринок і захистити вітчизняний бізнес. Однак заборона ФОПам брати участь у тендерах виглядає суперечливою, особливо під час очікуваної відбудови країни.
Встановлення трудових стосунків замість ФОПів теоретично могло б поліпшити ситуацію із соціальними внесками, проте через фіскальний тиск кардинально нічого не змінюється. Найбільше критики викликає введення ПДВ для ФОПів із дуже низьким порогом обороту – це може призвести до знищення малого бізнесу, додаткових витрат на бухгалтерію та закриття частини підприємств.
У політичному аспекті пропонується закріпити військовий збір на рівні 5% незалежно від вимог МВФ, що також може стати додатковим навантаженням на бізнес. Навколо цієї законодавчої ініціативи розгортається відповідальність як уряду, так і парламенту, в умовах фінансових викликів та війни.
Експерти наголошують на необхідності глибшого та системнішого підходу до реформ та ширшого залучення думок малого бізнесу і громадськості. Зміни у фінансовій політиці не повинні створювати надмірні труднощі для тих, хто реально створює додану вартість і підтримує економіку країни в складних умовах.