В емоційній бесіді з Остапом Дроздовим розглядаються головні виклики, з якими стикається українське суспільство під час тривалої війни. Дискусія ведеться навколо втрачених сенсів, формування суспільної думки як життєвої стратегії та підміни понять — від героїзму до буденності.
Остап підкреслює, що більшість війни проходить під впливом наративів, сформованих у період гострої атаки, у стані афекту. Проте такі уявлення стрімко втрачають адекватність у реаліях затяжного конфлікту і стають гальмом для об’єктивного аналізу та прийняття рішень.
Гості програми окремо порушили тему самопозиціонування України на міжнародній арені. За словами Остапа, надмірний акцент на героїзмі і 'незламності' формує у світі хибне враження про спроможності країни, що впливає на підтримку з боку партнерів. Водночас держава часто демонструє розрив між заявами та реальними змінами — на фоні боротьби з корупцією та проблем у системі управління.
У розмові відзначено й глибоку кризу довіри. Суспільство поступово звикає до страждань, розчиняючи невирішеність війни в безкінечному колі виправдань і надій на 'кращий новий день'. Наголошується також, що руйнування засад демократії й громадянської участі призводить до деградації політичного поля, дефіциту нових імен і слабкості інституцій.
Експерти дійшли висновку, що в умовах війни та після неї країна потребує не лише 'незламності', а й реальної мудрості та дій — відновлення відповідальності й переосмислення пріоритетів розвитку заради майбутнього.