Останнім часом багато хто чекав на швидке завершення війни, однак автор наголошує: до світу ще далеко, і варто планувати життя з огляду на довгострокову перспективу. Автор описує власний досвід і розмірковує, що навіть у 2026 році миру може не бути, а тим, хто раніше вирішив здобувати військові професії, зараз вже мав би затребувані навички, особливо у сфері протидії дронам-«шахедам».
Війна загострила потребу в мотивованих спеціалістах для захисту міст і енергетичної інфраструктури. Підкреслюється, що виробників дронів достатньо, проблема лиш у нестачі підготовлених людей. Автор прогнозує, що з відступом морозів удари по енергетиці втратять пріоритетність, однак загроза дронів залишиться.
Розгортається думка про поступове зростання технічних можливостей обох сторін і ймовірне встановлення паритету, коли Росія вже не здатна буде продовжувати війну на попередньому рівні. Окремо згадуються фактори внутрішньої кризи Росії, а також спостереження за міжнародною оцінкою війни, зокрема — позицією Китаю.
Автор детально аналізує еволюцію українського суспільства, що набуває унікального досвіду самозахисту та організованості під час обстрілів і перебоїв з енергопостачанням. Підкреслюється моральна загартованість населення — від матерів із дітьми до звичайних мешканців міст, які пристосовуються до суворих умов та набувають навичок для виживання навіть у критичних обставинах.
Важливим акцентом виступає думка про руйнування радянської спадщини в енергетиці та народженні нової, стійкішої інфраструктури. Через постійні атаки, громада стає сильнішою. Порівнюється досвід сучасних українців із випробуваннями бійців спецпідрозділів, які змушені щодня приймати виклики як на фронті, так і в тилу.
Окремо розглядається феномен трансформації суспільства: нинішні випробування загартовують та об'єднують людей, очищують від слабкості та егоїзму, формують відповідальних громадян. Автор закликає не лише звикати до труднощів, а й погоджуватися на активну роль у захисті своєї землі — зокрема, через службу в підрозділах, які забезпечують ППО або опановують нові технології.
На завершення наголошується: українці сьогодні отримують унікальні навички, що стануть в нагоді для майбутнього розвитку країни. Автор впевнений: ті, хто витримав цей час, створять нову, сильну, сучасну Україну.
