В Україні дедалі більше обговорюється безцільність нинішньої війни та відсутність чітко артикулярованих цілей з боку влади. Автор підкреслює: хоча суспільству часто нав'язують міф про табу на територіальні компроміси, більшість українців згідно з даними КМІС готові до поступок заради миру, членства в ЄС і гарантій безпеки.
Водночас, сучасна війна надто приваблива для промисловців оборонного сектору та політичних еліт – вона стала джерелом серйозних прибутків. Європа і США заявляють про довгу підтримку, але це закріплює статус України як буферної зони між Заходом і російським авторитаризмом. Таке цементування гібридного авторитаризму, на думку автора, лише віддаляє країну від чіткої західної інтеграції.
Гостро стоїть питання, чи ця війна — боротьба за остаточне приєднання до західного світу або ж приречене на вічну гібридність буферної зони. Вибір залишився, але суспільство має право вимагати чіткої відповіді влади на питання про справжні стратегічні цілі війни.
