Криза на Близькому Сході, яка розгорілася після військової операції США проти Ірану та залучення до неї Ізраїлю, стала масштабним політичним, енергетичним і економічним конфліктом. Цей конфлікт суттєво загострив стосунки між США, Європою, їхніми західними і азійськими союзниками, а також Китаєм.
На відміну від попередніх міжнародних військових операцій США, які координувалися з союзниками по НАТО, цього разу Сполучені Штати не проводили консультацій з європейськими партнерами, що викликало критику і небажання багатьох країн брати участь у розблокуванні Ормузької протоки. Це призвело до гострих заяв Дональда Трампа щодо союзників, серед яких Європа, Австралія, Південна Корея та Японія.
Сполучені Штати також звернулися до Китаю з пропозицією взяти участь у забезпеченні безпеки у регіоні, однак китайська сторона відреагувала пасивно. Суттєвою є й позиція Туреччини та країн Перської затоки, які на фоні конфлікту діють вкрай обережно, не залучаючись до активних бойових дій проти Ірану.
Особливої уваги заслуговує і поведінка США щодо підтримки України. Попри готовність України допомагати у протидії іранським дронам на Близькому Сході, американське керівництво демонструє дистанціювання від військової і фінансової допомоги Україні. У цьому контексті зростає роль українських військових експертів у країнах Перської затоки й Ізраїлі, хоча реальна допомога США Україні залишається мізерною.
Серед ключових ризиків, які висвітлюються у зверненні, є можливість ескалації конфліктів у Східній Азії — зокрема навколо Тайваню, Південної Кореї та Японії. Обговорюється загроза гібридних сценаріїв та ймовірність посилення впливу авторитарних режимів у світі.
Таким чином, сьогоднішня криза демонструє глибокий розкол у лавах західних союзників і підсилює виклики для України, чия безпека й економічна стабільність напряму залежать від позиції США і Європи. Експерти підкреслюють, що дії адміністрації Трампа та відсутність чіткої стратегії збільшують ризики для глобальної безпеки.
