Віталій Портников присвятив цей випуск пам’яті почесного патріарха Української православної церкви Філарета — одній із ключових релігійних і політичних постатей сучасної України. Його життєвий шлях тривав майже століття, і за цей час він став не лише свідком, а й учасником важливих церковних та державних подій.
Філарет починав свою діяльність у часи, коли Київська митрополія перебувала під контролем радянської влади, а церква розглядалася лише як інструмент державної політики. Проте саме завдяки його лідерству і діалогу з суспільством, церковне життя в Україні відчутно відрізнялося від російського. Перебуваючи серед лідерів Російської православної церкви, Філарет після здобуття Україною незалежності відкрито виступив за автокефалію Української церкви, чим заклав основи для її майбутньої незалежності.
Попри конфлікти із Москвою та частиною священства, його революційна позиція привела до створення Української православної церкви Київського патріархату. Це дало поштовх до об’єднання вірян України і діаспори, а також передумови для надання Томосу та визнання ПЦУ Вселенським патріархатом. Роль Філарета у цих процесах була вирішальною: він продовжував боротьбу за церковну самостійність, навіть коли залишився в меншості.
Внесок Філарета проявився не лише у міжцерковних діалогах, але й у суспільній консолідації в складні моменти новітньої історії країни, зокрема під час Майдану. Його дії сприяли становленню власної, незалежної духовної традиції українців. Незважаючи на суперечливі оцінки його ролі, патріарх Філарет залишив фундамент для розвитку незалежної Православної церкви України, яка стала вагомим фактором української державності.
Завдяки таким особистостям і їхнім рішенням, сучасна Україна має власну церкву, що спроможна протистояти зовнішньому впливу та зберігати духовну ідентичність. Пам’ять про Філарета залишається в історії країни як символ церковної і політичної боротьби за незалежність.
