3 життя пішов митрополит Філарет, визначна фігура в історії українського православ’я. Широко відомий як патріарх Київського патріархату, він став одним із основоположників незалежної Православної церкви України.
Майбутній патріарх народився на Донеччині, у селі Благодатне. Його родина зазнала втрат під час голодомору та Другої світової війни, що вплинуло на подальший життєвий шлях Філарета. Після навчання в одеській і московській духовних школах він швидко піднімався кар’єрними щаблями, працюючи у Москві, Саратові, Києві, а також за кордоном.
У 1962 році Філарета висвятили в єпископи, невдовзі став митрополитом і мав значний вплив у православній церкві. Його кар’єра співпала з радянськими часами, і просування у церковній ієрархії було можливе лише за погодження спецслужб. Філарет визнавав цей факт і наголошував на його вимушеності у тих умовах.
У 1990-х роках він стає ініціатором створення незалежної УПЦ Київського патріархату, наполегливо працюючи над розвитком церкви та просуванням богослужінь українською мовою. Після здобуття Україною незалежності, Філарет активно відстоював автокефалію церкви, попри тиск з боку Московського патріархату.
Його роль у формуванні ПЦУ та отриманні Томосу є визначальною. За участі Філарета конфлікти в церковному середовищі вдалося погасити, а в ПЦУ було збережено єдність. За видатний внесок у становлення незалежної церкви він отримав звання Героя України.
Останні роки життя Філарета супроводжувалися суперечностями щодо розділення ПЦУ і УПЦ КП, утім, наприкінці життя він примирився з митрополитом Епіфанієм, давши надію на майбутню єдність українського православ'я.
Митрополит Філарет залишиться у пам’яті як одна з ключових постатей духовного та національного відродження України. Його діяльність визначально вплинула на сучасну українську церковну історію.
