Ситуація в Ірані та навколо Ормузької протоки залишається однією з головних тем світових ЗМІ. За словами експертів, триває інформаційна війна між США та Іраном, а контроль над стратегічною протокою має вирішальне значення для глобального енергетичного ринку.
Іранське керівництво розділене між різними групами, що ускладнює прийняття рішень. Частина еліт готова шукати компроміс, але з збереженням статусу, інші ж категорично проти переговорів і вважають навіть спроби домовленості зрадою. Це створює внутрішню нестабільність і невизначеність щодо подальших дій. Переговори з США ведуться в кулуарах, але шанс на успіх виглядає низьким.
Зовнішній контроль виглядає жорстким — іранські сили демонструють порядок на вулицях, тривають патрулі та блокпости. Водночас всередині триває протистояння різних сил без чіткої визначеності щодо лідерства. Американці продовжують тиснути, зокрема, можливими військовими сценаріями та погрозами наземної операції. Проте експерти сумніваються у реальності великомасштабних бойових дій, подібних до кампанії в Іраку. Скоріше йдеться про точкові операції або захоплення важливих об’єктів.
Одним із ключових питань лишається доля Ормузької протоки. Її блокування спричинило дефіцит енергоресурсів, зростання цін на нафту й газ, а також змусило країни Перської затоки і Китай активізувати пошук нових енергетичних маршрутів. На тлі цього Індія купила російську нафту за рекордною ціною, а європейський газовий ринок переживає нові виклики через дефіцит скрапленого газу.
Аналітики прогнозують різкі зміни цін: при відкритті Ормузької протоки вартість нафти може впасти до 80 доларів за барель. Режим в Ірані під тиском внутрішніх та зовнішніх обставин. Можливі сценарії розвитку — домовленість між частиною владних угруповань та США, ізоляція або подальший хаос із розподілом контролю над енергетичними активами. Який би сценарій не переміг, глобальні наслідки відчують основні гравці: США, Росія, Китай і країни Перської затоки.
