Останнім часом позиція США щодо постачання нафти до Куби суттєво змінилася. Ще три місяці тому, американський лідер заявляв про суворі санкції та мита для всіх, хто допоможе Кубі, але нині ситуація інша.
Російський танкер «Анатолій Калодкін», що перевозить понад 700 тисяч барелів нафти, вже пройшов берегову охорону і незабаром розвантажиться в порту Куби. Це забезпечить Кубу приблизно 250 тисячами барелів дизелю, чого вистачить для життєво важливих потреб країни на місяць.
Головними одержувачами дизельного пального стануть критична інфраструктура та, ймовірно, військові підрозділи. Рішення США викликає питання щодо справжніх причин такої політики. Офіційна позиція полягає в тому, що громадянам потрібно забезпечити базові потреби. Водночас звучать припущення про можливість діалогу між США, Кубою та альтернативними політичними елітами острова задля контролю ситуації.
Експерти також обговорюють, чи є це частиною більших геополітичних домовленостей, чи ситуаційною поступкою через гуманітарну кризу. Водночас Росія отримує змогу зміцнити свій вплив на Кубі, що буде продемонстровано як успіх Москви на тлі неспроможності США вирішити кубинське питання. Наразі гуманітарна катастрофа на острові загрожує збільшенням міграції та посиленням внутрішньої напруги.
Аналітики наголошують, що Вашингтон зараз більше сконцентрований на подіях на Близькому Сході, тож готовий допустити мінімальні постачання, ніж спричинити повну катастрофу в регіоні. Водночас ситуація свідчить про зміщення балансу сил у регіоні та непослідовність стратегії американської адміністрації.
