Десятиліттями експерти попереджали про кризу перенаселення планети, та сьогодні все частіше говорять про зворотну проблему — стрімке падіння народжуваності. Сучасна демографічна динаміка може радикально змінити суспільства, ринки праці та політичну ситуацію у світі.
У 1960-х роках, коли на планеті було 3,5 мільярда людей, демографи прогнозували, що швидке зростання створить численні проблеми. Зараз же на Землі понад 8 мільярдів людей, але фахівці очікують, що максимум у 10 мільярдів буде досягнутий до 2080 року, а потім населення почне скорочуватися.
Нині у середньому на одну жінку припадає 2,2 дитини — лише трохи вище мінімуму для заміщення поколінь. В африканських країнах цей показник значно вищий, а в більшості інших частин світу — менший за два. Традиційні моделі сім’ї змінюються: жінки дедалі активніше беруть участь у житті суспільства й економіки, а народження дітей вже не є економічною необхідністю.
Все менше людей планують багато дітей, адже у розвинутому світі соціальна політика орієнтована на пенсійне забезпечення, а не на опіку від дітей у старості. Проте якщо молодого населення стає дедалі менше, виникає загроза нестачі кадрів і дефіциту пенсійних фондів.
Попри державні стимули для підвищення народжуваності, ефект зазвичай короткочасний. Яскравий приклад — Німеччина, де після короткого зростання цей показник знову впав. Зростання населення у розвинених країнах зараз відбувається переважно завдяки міграції.
У США на одну жінку припадає лише 1,62 дитини, і більшість приросту населення забезпечується мігрантами. До 2038 року очікується, що смертність перевищить народжуваність. Аналогічні тенденції спостерігаються і в Латинській Америці, де низька народжуваність супроводжується масштабною еміграцією.
Європа швидше, ніж інші континенти, стикається зі скороченням населення та старінням суспільства. Жінки народжують пізніше, переважно після 30 років, а покоління бебі-бумерів виходить на пенсію, створюючи додатковий тиск на державні фінанси.
В Азії Індія перегнала Китай за чисельністю населення, маючи високий відсоток молоді. Але погіршення освіти та нестача робочих місць можуть призвести до зниження народжуваності вже найближчим часом. Натомість Китай, Японія і Південна Корея стикаються з демографічною кризою — низькою народжуваністю й старінням суспільства, навіть попри фінансові стимули з боку урядів.
Африка залишається єдиним регіоном, де населення все ще активно зростає, хоча й тут рівень народжуваності падає. Швидке збільшення кількості африканців може змінити баланс сил у міжнародних організаціях.
Висновок: демографічні зміни у світі впливають на економіку, соціальну політику та міжнародні стосунки. Старіння населення, дефіцит кадрів, конкуренція за мігрантів та зростаюча геополітична роль Африки — це ті виклики, з якими уряди мають рахуватися вже сьогодні.