Заяви колишнього президента США Дональда Трампа про «втрату Криму» викликали широку дискусію серед українського суспільства та політичних еліт. Трамп звинуватив Україну та її лідерів у тому, що Крим було втрачено ще 11 років тому без жодного пострілу, апелюючи навіть до подій часів президентства Барака Обами. Водночас він підкреслив, що не вимагає від Володимира Зеленського визнавати півострів російським, але ставить під сумнів тодішню політичну волю України.
Поява цієї критики супроводжується активними дискусіями між союзниками України: деякі партнери наголошують на досягненні швидкої домовленості для перемоги перед виборами у США, інші відстоюють принципи територіальної цілісності. Так, Франція заявила, що Європа не погодиться на компроміси щодо Криму, а Данія виділила додаткові кошти на підтримку української армії. Водночас триває пошук рішень у діалозі між США, ЄС і Україною щодо можливого майбутнього миру.
Україна продовжує демонструвати стійкість як на полі бою — знищуючи об’єкти ворога у глибокому тилу, так і на дипломатичному фронті, вимагаючи справедливого миру. Українська армія інвестує в сучасні технології, а суспільство активно підтримує збори на потреби військових.
Політична риторика у США дедалі більше фокусується на майбутніх виборах та формуванні компромісних рішень, однак Україна наполягає: капітуляції і поступок не буде, ключове — збереження державної суб'єктності та територіальної цілісності. Європейські партнери підтримують цю позицію, водночас США закликають до пошуку точок дотику для реального прориву на переговорах.
Важливо усвідомлювати уроки минулого і не допустити старих помилок, підкреслюють українські коментатори, закликаючи політиків до мудрості і єдності перед лицем труднощів та майбутніх виборів. Головним завданням називають збереження країни і посилення позицій на міжнародній арені.
Україна запрошує Захід до подальшої технічної і економічної підтримки, демонструючи готовність до конструктивних переговорів заради справедливого миру і безпеки на континенті.