В останні дні тема можливих переговорів між Росією та Україною знову стала однією з ключових у міжнародних відносинах. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив про готовність до переговорів із Україною без попередніх умов, але підкреслив, що Москва не планує припиняти вогонь. Це розглядалося як відповідь на нещодавні заклики Білого дому почати діалог.
Однак експерти відзначають, що такі заяви вже лунали і раніше — риторика Кремля особливо не змінилася. Лавров лише озвучує офіційну позицію керівництва і підлаштовує її залежно від формату. Суттєвих нових сигналів із боку Росії наразі не видно, хоча в останніх заявах з'явилися окремі нові акценти.
Паралельно із заявами Лаврова, прес-секретар Путіна Дмитро Пісков і інші чиновники також активно коментували ситуацію навколо України та місце США у процесі мирного врегулювання. Вони наголошують, що Росія повинна досягти цілей, які були поставлені на початку так званої «спецоперації», і акцентують, що врегулювання має відбуватися безпосередньо з Україною, а не зі США. Це зміщення акценту на суб'єктність України можна розглядати як новий елемент у зовнішньополітичній лінії Москви.
Водночас, незалежні аналітики застерігають, що зміна формулювання не свідчить про реальне бажання Росії до компромісу. Кремль структурно і далекоглядно вибудовує інформаційну кампанію, щоб отримати перевагу та впливати на західних партнерів, особливо на тлі політичної турбулентності в США і сумнівів європейських країн щодо надійності Америки як союзника.
Загалом, основні російські наративи щодо України залишаються незмінними: Москва не визнає повної самостійності Києва, але тепер озвучує готовність вести переговори без посередництва Заходу. Чи призведе ця риторика до реальних змін у конфлікті — питання відкрите.