Віталій Портников, журналіст, публіцист і політичний оглядач, проаналізував підписання інвестиційної угоди між Україною та США. Подію складно назвати історичною, поки не зрозуміло, як саме вона буде реалізована на практиці. Документ, за словами експерта, дає можливість американській адміністрації виправдовувати допомогу Україні інвестиціями та перспективами для своєї економіки, але практичне значення має мінімальне — відсутні військові гарантії, а реальні інвестиції настануть не раніше завершення війни.
Портников переконаний: жодної прямої гарантії безпеки Україна не отримала, американський військовий контингент на українській території не передбачений, а фонд для інвестицій дозволяє Трампу демонструвати вигідність допомоги електорату. Однак для української економіки без завершення війни це не має суттєвого ефекту. Також міф про надзвичайні українські надра може виявитись перебільшеним — розвідки у нових умовах можуть не підтвердити очікуваних багатств.
Щодо військової допомоги: нові пакети наразі незначні за масштабом — продаж зброї на 50 млн доларів не порівняти з попередніми траншами понад 60 млрд. Проте навіть такі кроки вважаються позитивними для України, якщо вони дозволяють і надалі отримувати підтримку, необхідну для боротьби з агресією РФ.
Віталій Портников зазначає, що угода навряд чи вплине на переговори із РФ: американська демонстрація інтересу до корисних копалин сприймається російською стороною як агресія, яка лише стимулює затягування війни. Путін також використовує перемовини з довіреними обличчями Трампа, продовжує імітувати діалог Заходу й убезпечує себе від реальної ізоляції.
Журналіст закликав не створювати ілюзій щодо швидких результатів — більшість поточних домовленостей принесуть плоди, якщо принесуть, лише наступним поколінням. Справжнє завдання України — зберегти державу, здобути сталий мир та структурно підготувати економіку для майбутніх інвестицій.
Серед ризиків Портников виокремлює небезпеку втрати державності та демографічні виклики. Проведення нової геологорозвідки, розвиток конкурентної економіки та залучення коштів можливі лише за умови припинення війни та стабільності. Без іноземної підтримки виграти війну майже неможливо.
В обговоренні торкнулись і перспектив агресії РФ проти інших країн, потенціалу Росії випробувати НАТО до 2029 року, а також падіння цін на нафту та можливого впливу санкцій. Думка Портникова – майбутнє залежить від рішучості Заходу та ефективності економічного тиску на РФ.
У підсумку експерт наголосив, що політичні ініціативи та інвестиційні домовленості не мають цінності без реальної зупинки війни. Результативним буде лише шлях – негайне оголошення припинення бойових дій і після цього початок перемовин про майбутнє України.