На тлі загострення глобальної напруги все частіше виникають питання щодо глибини втягнення Китаю у війну, особливо на боці Росії. Як зазначається в експертних колах, Китай залучений до конфлікту настільки, наскільки сам того бажає. Водночас прямої появи регулярних китайських військ на полі бою поки не спостерігається, адже це радикально змінило б характер війни і змусило б США відкрито реагувати.
Північна Корея ж, як підкреслюють аналітики, не є справжнім маркером втручання, оскільки її дії координуються Китаєм і Росією. КНР надає політичну підтримку, але прямо військовий потенціал ще не задіює відкрито. Китайські діячі діють під прикриттям, і серед експертних кіл є переконання, що не варто вірити офіційним заявам з китайської сторони, адже всі дії координуються компартією КНР.
США і особисто Дональд Трамп посилюють антикитайську політику, змушуючи інші країни Східної Європи розривати зв’язки з Китаєм. Останні торговельні ініціативи, зокрема ідея створення безмитної зони між Китаєм, Японією та Південною Кореєю, малоймовірні: Японія орієнтується на стратегічний союз зі США і вважає Китай національною загрозою. У регіоні спостерігається загострення територіальних претензій і поступове посилення китайської військової присутності.
США шляхом економічного тиску, високих тарифів і санкцій намагаються обмежити можливості Китаю. Якщо конфронтація загостриться, для Пекіна найбільша дилема – війна або капітуляція перед вимогами США. Наразі Китай обирає обережну стратегію, будуючи союз із Росією і Північною Кореєю, реорганізуючи власну економічну і військову політику під час санкційного тиску.
Експерти вважають, що нинішня геополітична конфронтація між США і КНР матиме довготривалий характер. Дональд Трамп будуватиме глобальні антикитайські коаліції, а Китай, своєю чергою, робитиме ставку на збереження стратегічних союзників та розвиток альтернативних фінансових механізмів. Чи переросте ця війна у відкрите протистояння – залежить від дій лідерів та здатності знаходити дипломатичні компроміси.