В українському інформаційному просторі набирає обертів тема угоди про рідкоземельні мінерали між Україною та США. За інформацією джерел, делегація України мала труднощі з поверненням через жорсткий підхід американської сторони до підписання угоди. Хоча формально ультиматум виставляв міністр фінансів США, це питання було пріоритетним і для Дональда Трампа.
Показово, що угоду підписали навіть до її ратифікації Верховною Радою. На думку експертів, це свідчить про значний тиск на Україну з боку США. Міністр економіки України Юлія Свериденко заявляє, що угода дуже вигідна для нашої країни, хоча деякі аналітики зауважують, що остаточного тексту ще не бачили, а деталі можуть містити несподіванки.
З політичної точки зору ця угода важлива для України, адже дозволяє залишатися у фокусі американської підтримки. Однак у тексті немає гарантій безпеки, яких раніше вимагав президент Зеленський. Є також питання до прозорості: додаткові документи щодо реалізації угоди та співпраці агентств залишаються невідомими.
Згідно з угодою, ані компанії, пов’язані з Росією, ані ті, що мають стосунок до Китаю, не отримають жодних прав на розробку українських надр. Розподіл прав має бути фіксованим, однак деталі ще можуть змінитись після появи додаткових документів.
Очікується, що Верховна Рада ратифікує угоду без суттєвого спротиву – як через політичну доцільність, так і небажання сваритися з США. Окремі депутати зауважують, що їх поставили перед фактом: угода вже підписана, змінити її неможливо.
Економічний ефект від угоди варто чекати не раніше, ніж через рік. Документ поширюється лише на нові ліцензії на розробку родовищ – ті, що вже видані, залишаються у власності чинних отримувачів. Це, на думку експертів, дозволить зберегти вплив ключових гравців на ринку.
Залишається відкритим питання: чи справді нові домовленості залучать США до процесу повернення тимчасово окупованих територій? Наразі відповідь на це дадуть лише подальші рішення та оприлюднення додаткових документів.