Останні дні прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков заявляє про нібито готовність Путіна до встановлення перемирʼя у війні проти України. Втім, експерти вважають, що за подібними риторичними меседжами стоїть низка принципових вимог Росії — серед них визнання окупованих територій російськими, у тому числі Херсонщини, Запоріжжя та Криму. Відмова від претензій України на ці регіони — ключовий пункт для Москви, якого вона чекає від Києва для розгляду припинення бойових дій.
Також Пєсков підкреслює, що ситуація для України не така, як під час Стамбульських переговорів 2022 року. Це свідчить про сподівання Кремля на погіршення позицій Києва через невпевненість у подальшій військовій підтримці з боку США і Європи. Затримки і скорочення допомоги з Заходу вже вплинули на хід бойових дій і дали Росії нові тактичні переваги.
За словами оглядачів, путінська пропозиція перемирʼя — це спроба змусити Україну погодитись на невигідні для неї умови під тиском невизначеності підтримки партнерів та складної військово-політичної ситуації в Європі і світі. Кремль також зміцнює зовнішні позиції через нові союзи, наприклад з Північною Кореєю, тоді як роль ОДКБ ослабла.
Аналізуючи подальші кроки, експерти зазначають, що Київ має й надалі підтримувати звʼязок із Заходом, утримувати інформаційний фронт та утримуватись від публічних конфліктів з політичними опонентами США. Переговори щодо перемирʼя, ймовірно, можливі не раніше осені, коли ситуація на фронті та економічні умови можуть змінитись. Україна зосередиться на обороні, збереженні підтримки партнерів та розвитку власного озброєння.
Загалом, нинішня стратегія Кремля — демонструвати невигідність затягування конфлікту для Києва та Заходу, щоб підштовхнути до поступок. Однак реальні переговори та можливість компромісу залежать від подій на полі бою та міжнародної конʼюнктури.