Дональд Трамп залишається однією з найяскравіших та суперечливих фігур у сучасній політиці США й надалі впливає не лише на американське, а й на світове суспільно-політичне життя. Його політика та риторика спричиняють неоднозначну реакцію у різних країнах. Деякі нації ставляться до "трампіських віянь" із насторогою, інші намагаються пристосувати цей стиль до своїх умов. Спробуймо розібратися, як саме "ефект Трампа" впливає на політичні процеси у різних частинах світу.
Насамперед варто згадати Канаду й Австралію. У цих країнах, де політичний ландшафт близький до англосаксонської моделі, центристські партії зуміли скористатися анти-трампівськими настроями. У Канаді прем’єр-міністр Марк Карні активно наголошував на загрозах від політики США та тарифів, що дозволило згуртувати виборців навколо стабільної фігури. Акцент на націоналізмі й економічній незалежності приніс успіх лівим силам. В Австралії, незважаючи на слабший навіть, ніж у Канаді, тиск з боку США, прем’єр Ентоні Албанез провів виборчу кампанію на тлі стабільності й став першим, хто переобрався на другий термін з 1901 року.
Політичні лідери-консерватори у цих країнах намагалися запозичувати трампівські ідеї, проте втратили підтримку навіть серед власних виборців. Унікальний випадок стався в Австралії, коли лідер консерваторів не потрапив до парламенту.
У Сінгапурі реакція була стриманіша — там підкреслили необхідність готуватися до нестабільності світового ринку, спричиненої новими американськими тарифами. У Німеччині майбутній канцлер Фрідріх Мерц використав ослаблення гарантій безпеки з боку США як аргумент для зміни економічної стратегії, попри те, що прямий "трампівський" ефект був меншим. Права "Альтернатива для Німеччини" не скористалася ситуацією для значного зростання популярності, а навіть зіткнулася зі зворотною реакцією й тиском з боку уряду.
У Великій Британії центристські сили намагалися тримати баланс у стосунках із США, утім страждали від проблем у внутрішній політиці, пов’язаних із міграцією та економікою. Популісти скористалися падінням підтримки традиційних сил. Лідер реформістів Фараж, який раніше симпатизував Трампу, вчасно відмежувався від його політики, що дозволило йому зберегти вплив.
Цікава динаміка спостерігається і в Центрально-Східній Європі, зокрема в Румунії, де політики намагалися використати популістські гасла на кшталт "Зробимо Румунію великою знову". Попри все, аналітики прогнозують затухання "трампістської" хвилі не лише у розвинених демократіях, але й у країнах із молодими політичними традиціями.
Отже, ефект політики Трампа відчутний у багатьох країнах та сприяє появі нових тенденцій: від відродження націоналізму до росту популістських рухів та посилення центристських партій, що вміють ефективно адаптуватися й відповідати на нові виклики глобального світу.