Віталій Портников обговорює підтримку Дональдом Трампом ідеї короткострокового перемир'я, запропонованого Володимиром Путіним, і пояснює, чому це рішення може виявитися вигідним саме для російського президента. Водночас Путін уникає реальних мирних домовленостей, утримуючи Трампа в переговірному процесі, аби продовжувати воєнні дії і затягувати допомогу Україні.
Автор розглядає зовнішньополітичні невдачі адміністрації Трампа на трьох ключових напрямках: врегулювання у секторі Газа, питання іранської ядерної програми та припинення російсько-української війни. Переговори із Іраном не дають очікуваних результатів, а ситуація в Ізраїлі та Палестині лише загострюється. Сполученим Штатам поки не вдається досягти значущих зрушень ні в Близькосхідному регіоні, ні на фронті в Україні.
Портников аналізує наслідки для безпеки Ізраїлю після ударів хуситів і проблеми із забезпеченням міжнародного авіаційного сполучення. Водночас він відзначає серйозні економічні труднощі США на фоні торгівельної війни з Китаєм, переговорів із союзниками та невизначеності щодо перспектив економічної співпраці.
Окремо автор торкається політичної ситуації в Румунії, де ультраправий кандидат отримав рекордну підтримку, що може негативно вплинути і на транзит допомоги Україні, і на стабільність у регіоні. Зростання популярності популістів у Європі Портников пов’язує із впливом сучасних інформаційних технологій, страхом суспільств перед війною та прагненням до простих рішень.
Аналітик проводить паралелі між історичними періодами інформаційної революції та сучасністю, підкреслюючи, що подібні злами завжди призводили до загострень конфліктів та появи популістів у владі. Він наголошує на ризиках заморожування російсько-української війни без вирішення ключових питань та потенційної затяжної кризи без реального миру.
Висновок Віталія Портникова – триває боротьба між ілюзорністю політичного процесу і реальними загрозами для України. Поки Путін використовує дипломатію для затягування часу, Трамп шукає будь-які інформаційні приводи для демонстрації своєї активності на міжнародній арені. Усі ці маневри фактично не приносять проривних результатів і загрожують довгостроковою нестабільністю як для України, так і для самої Європи.