Головна > Інше > Російська економіка: дефіцит, інфляція та наслідки нової угоди між Україною та США


Російська економіка: дефіцит, інфляція та наслідки нової угоди між Україною та США


Стан російської економіки різко погіршується через скорочення резервів, падіння цін на нафту та зростання інфляції. Окремо обговорюється нова інвестиційна угода між Україною та США.

У російських пабліках шириться інформація, що ліквідних активів у Росії залишилося близько 3,8 трлн рублів. Це сума, яка покриває дефіцит бюджету країни у 2024 році, але розрахунки будувалися на ціні нафти у $67 за барель, тоді як поточна ціна значно нижча. Ситуація з наповненням бюджету Росії стає дедалі складнішою, а прогнози росіян самих свідчать: їхніх резервів вистачить лише на 7-8 місяців.

Інфляція також вражає: офіційний рівень — 9%, але зростання цін на продовольчий кошик — 35-38%. Це суттєво впливає на купівельну спроможність населення. Крім того, зберігається кадровий дефіцит та стагнація економічного зростання: офіційні показники — 0%. Незважаючи на високі військові витрати, економіка Росії охолола.

Водночас обговорювалася нова угода між Україною та США. Це не договір про рідкоземельні ресурси, а угода про створення інвестиційного фонду, який матиме право займатися різними проектами, зокрема будівельними й інфраструктурними. Ця угода, як зазначають експерти, найкраща з усіх поганих варіантів, які пропонувалися Україні. Головне — Київ не визнав боргу перед США, а наповнення фонду відбуватиметься лише з нових розробок корисних копалин, і перші вагомі результати можливі не раніше, ніж через 10 років.

Інвестиційний фонд ділиться 50 на 50 між Україною та США. Українська сторона зберігає право вирішувати, які інвестори отримають ліцензії. Однак угода підписана безстроково, що може мати довгострокові наслідки. Зауважується, що нині на тлі активної фази війни серйозні інвестори не готові вкладати кошти в Україну, тому реальна доцільність угоди стане очевидною лише за умов припинення бойових дій.

Загалом, нинішня економічна ситуація в Росії лишається нестабільною, а нові стратегічні домовленості України мають низку переваг, але й ризиків, які потребують подальшого аналізу та публічного контролю.