Останнім часом ціна нафти марки Brent впала нижче позначки $60 за барель, що стало важливою новиною для світового ринку енергоресурсів. Про це детально розповіли експерти, коментуючи не лише поточну ситуацію, а й історичні паралелі та прогнози на майбутнє.
Фахівці зазначають, що зниження ціни — це психологічно значущий рубіж. Ще у вересні 2024 року Financial Times писала про зміну стратегії Саудівської Аравії щодо нафтового ринку: замість утримання цін на високому рівні країна вирішила нарощувати видобуток, щоб збільшити свою частку на ринку, навіть за ціни близько $50 за барель, що влаштовує саудитів завдяки низькій собівартості видобутку ($20 за барель).
Основний прогноз галузевих експертів полягав у тому, що до 2030-х років попит на нафту стабілізується, а пропозиція продовжить зростати, що неминуче веде до подальшого зниження цін. Вплинули й зовнішньополітичні фактори: початок торговельної війни США за Дональда Трампа, а також рішення ОПЕК+ щодо збільшення видобутку.
Ситуація має історичний прецедент: у 1986 році за співпраці США та Саудівської Аравії обвальне падіння цін на нафту призвело до фінансової кризи в СРСР, який сильно залежав від експортної виручки за нафту. Сучасна Росія так само вразлива: понад чверть її бюджету складають нафтогазові доходи, а зниження світових цін на нафту негативно впливає на економічну стабільність держави.
Тривожним сигналом стало і те, що уряд РФ вже змушений коригувати бюджетні параметри – закладена ціна нафти була знижена з $69,7 до $56 за барель ще до літа, що раніше робили тільки восени. Це свідчить про негаразди в економічному та фінансовому секторі країни та про спроби уряду скоротити доступ до фінансових ресурсів для олігархів, близьких до влади.
Загалом глобальне зниження цін на нафту має складні наслідки для всього світу, але особливо гостро це відчувається у країнах, які суттєво залежать від доходів від продажу нафти, як Росія. Перспективи залишаються невизначеними, оскільки ситуація на ринку залежить від багатьох геополітичних та економічних чинників.