В ефірі журналіст Віталій Портников всебічно проаналізував сучасний стан переговорного процесу навколо російсько-української війни та участь у ньому міжнародних гравців – США, Росії та Китаю. Він зазначив, що наразі реальних переговорів не відбувається, усі сигнали щодо них – радше імітація.
Портников вважає, що на перших етапах президентства Дональда Трампа були очікування швидких рішень, але вони не справдилися. Зараз обидві сторони – і американська, і російська – не мають важелів тиску, які могли б призвести до компромісу: ні Трампу, ні Путіну поточний переговорний процес не приносить очевидної вигоди, а західні та російські умови занадто різняться.
Експерт підкреслює, що Росії вигідна лише ілюзія діалогу із Заходом, аби демонструвати відсутність міжнародної ізоляції. США теж зацікавлені втримати хоча б формальні контакти з Росією, однак конкретних домовленостей немає. Путін видає періодичні заяви про «перемир’я», які Трамп коментує лише для внутрішньої політики.
Окремо Віталій Портников звертається до ідеї передачі питання врегулювання війни на Туреччину. На його думку, навіть залучення Туреччини до медіації мало що змінює: реальні важелі впливу залишаються у Путіна, а Ердоган може впливати лише ситуативно, виходячи з власних інтересів.
Щодо заяв про можливий економічний тиск через ресурси Портников скептичний: угода про надра не є серйозним аргументом для Москви, і Росія сприймає це тільки як чергову спробу Заходу посилити позиції України. Проте така угода важлива для підтримки партнерства із США та отримання військової й фінансової допомоги.
Візит голови КНР до Москви експерт також розглядає як елемент стратегічного партнерства Пекіна та Москви, спрямований на протидію тиску Заходу, де Китай і Росія координують свої дії та зміцнюють економічні зв’язки.
Окремо аналітик аналізує можливі наслідки зниження світових цін на нафту. За його словами, тривале падіння ціни може у перспективі змусити Росію йти на поступки, але лише у випадку затяжної економічної кризи.
Наостанок Портников наголошує: Україна може впливати на позицію США шляхом партнерських проєктів, але вирішальний голос у переговорному процесі має лише Кремль. Захід повинен забезпечити реальну підтримку Україні та гарантії безпеки, інакше затяжний конфлікт може стати буденністю для майбутніх поколінь українців.