У німецькому Бундестазі стався безпрецедентний випадок: Фрідріх Мерц, який мав стабільну коаліційну більшість, не зміг стати канцлером у першому турі голосування. Його кандидатурі не вистачило лише шести голосів, хоча сценарій подібної невдачі не виключався, лідери партій залишалися оптимістичними.
Вся церемонія передачі влади, присяга нового уряду та перші дзвінки міжнародним партнерам була відкладена. Це вперше в історії ФРН, коли кандидатура з підтримкою більшості провалилася в першому турі. Розпочались пошуки винних: християнські демократи підозрювали соціал-демократів, а центристи — дисидентів у власній партії.
На щастя, у другому турі Мерц отримав 325 голосів із потрібних 316, здобув перемогу та був затверджений федеральним президентом Штайнмаєром. Таким чином, уникнули дострокових виборів та серйозної політичної кризи.
Попри це, невдача в першому турі стала серйозною репутаційною проблемою та посилила недовіру між членами коаліції. Опоненти скористалися ситуацією: Аліса Вайдель із «Альтернативи для Німеччини» закликала до нових виборів і відставки Мерца. Подія також призвела до падіння ключових фондових індексів, що свідчить про економічну нестабільність.
Політологи вказують на глибші причини: невдоволення внутрішньою партійною політикою, порушенням угод і регіональними проблемами. Дії самих лідерів — як Мерца, так і Клінгбейля — також сприймаються неоднозначно.
Тепер Мерцу належить зміцнювати коаліцію, вирішувати економічні труднощі та доводити здатність лідирувати не лише в самій Німеччині, а й у всій Європі. Від його політики залежить стабільність у центрально-східній Європі та стійкість Євросоюзу.
Суспільство очікує раціональних рішень, зокрема щодо безпеки, бюджету оборони, промисловості і міграційної політики. Це складний період, але шанс на успіх нової коаліції зберігається.