В актуальній бесіді Борислава Берези з Віталієм Портніковим були розглянуті ключові питання сучасної міжнародної та внутрішньоукраїнської політики. Однією з центральних тем став імпульс до нових перемовин між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним, причини зростання активності Кремля у спробах подолати міжнародну ізоляцію та значення підтримки чи ігнорування України різними політичними гравцями.
Обговорюється вплив цін на нафту на готовність Росії домовлятись про мир, а також позиції Трампа і Байдена щодо компромісів. Віталій Портніков пояснює стратегію Кремля, акцентуючи на бажанні Москви відновити діалог зі США – навіть без реального прогресу у припиненні війни. Обговорюється, чому без компромісних дій з обох сторін справжнє перемир’я навряд чи можливе, а зустрічі на високому рівні — це радше піар та іміджеві кроки.
Значна увага приділяється візиту китайського лідера Сі Цзіньпіна до Москви, як підтвердження стратегічного партнерства між КНР і Росією. В аналізі підкреслюється, що Росія дедалі більше тяжіє до Китаю, розглядаючи Європу виключно як ринок. Водночас, у США посилюється торговельне протистояння з Китаєм, але така конкуренція не завжди вигідна для американської сторони.
Не менш важливе місце посідає аналіз ідеї демілітаризованої зони в Україні та критика малореальних пропозицій американських спецпредставників, які не залучені до безпосередніх перемовин. Портніков пояснює обмеження й можливі сценарії тривалого конфлікту, порівнюючи ситуацію з давніми регіональними протистояннями на Близькому Сході чи в Південній Азії.
Обговорюється також вплив світових подій на українську політику: ратифікація угод з США щодо надр, політичні процеси у парламенті, загрози втрати підтримки Америки. Йдеться про безпекові ризики й про проблеми практики ухвалення рішень «всліпу» у Верховній Раді.
В окремому блоці розглядається загострення індійсько-пакистанського конфлікту, його потенціал впливу на українсько-російську війну і світовий порядок. На геополітичній шахівниці Китай виграє від дестабілізації Індії, а США демонструють відносну пасивність, що може призвести до подальших непередбачуваних наслідків.
Бесіда завершується оцінкою кризових тенденцій в європейській політиці — зростанням радикальних партій, розчаруванням у традиційних ліберальних підходах, і загрозою повторення сценаріїв ХХ століття. Україна змушена шукати баланс та союзників у світі, що швидко і небезпечно змінюється.
Фінал інтерв’ю — це звернення до аудиторії з закликами підтримувати ЗСУ, проявляти активність у поширенні правдивої інформації, та усвідомленням довгострокової перспективи — як внутрішньої боротьби за реформування держави, так і зовнішньої боротьби за місце у новому глобальному світі.