Вітаємо, шановні глядачі. Від часу повернення Дональда Трампа у Білий дім, його ідея досягнення миру в Україні стає не лише спробою отримати Нобелівську премію миру, а й способом вписати своє ім’я в історію. На його думку, всі негаразди спричиняє Байден, а всі здобутки — завдяки Трампу. Він нещодавно відкрито це заявив в інтерв’ю, і ця теза дедалі більше представлена в інформаційному полі.
За логікою команди Трампа, у перші дні нового терміну Білий дім намагався вирішити всі питання стосовно Кремля та конфлікту через прямі переговори, проте бажання домовлятися лише із Москвою не дало очікуваних результатів. Стратегія співпраці з Кремлем, ініційована радником Віткофом, виявилася неефективною: Москва лише імітувала готовність до перемир’я, особливо у святкові дати, а на ділі дотримання домовленостей так і не відбулося.
Не дивно, що останнім часом ходили чутки про розчарування Трампа діями своїх радників. Поштовхом для зміни курсу стало підписання угоди про рідкоземельні метали, яку у США сприйняли як політичну перемогу — за зброю отримали ресурси. Хоч угода й не ідеальна, вона вважається тимчасовим компромісом.
Важливішим є інший контекст: США разом із ЄС почали працювати над новими санкціями проти РФ у банківському та енергетичному секторі, щоб змусити Кремль до реальних перемовин. Навіть підготовка таких санкцій сприймається як тиск. Це свідчить про готовність Вашингтона до рішучіших кроків.
Про це ж публічно заявив у Конгресі держсекретар США Скотт Бесент. Він підтвердив, що вестиме перемовини з російським лідером лише у разі капітуляції, як із Японією після Другої світової війни, і публічно визнав Путіна воєнним злочинцем. Бесент також окреслив санкційну політику Адміністрації Трампа та згадав про боротьбу з фінансуванням терористів у світі.
Окремо зазначено, що адміністрація Байдена критикується за недостатньо жорсткі санкції щодо РФ: санкції були поверхневими та не досягли очікуваного результату. Лише під кінець каденції, перед зміною влади, США наклали суттєві санкції, які почали тиснути на економіку Москви. Адміністрація Трампа намагається знизити доходи Кремля через зниження цін на нафту, хоча це впливає і на американську економіку, провокуючи ризик рецесії.
Цікавими є й меседжі віце-президента Венса, який наполягає на необхідності миру і схиляється до пошуку компромісів обома сторонами. Вашингтон наразі не готовий виконувати всі вимоги Кремля, але схиляється до деяких поступок заради припинення конфлікту, хоча про проукраїнську позицію Білого дому поки говорити зарано.
Водночас з’являються ідеї про демілітаризовану зону та поступове відведення військ — у 15 км від Дніпра. Це викликає сумніви в ефективності такого механізму, адже не зрозуміло, хто контролюватиме виконання домовленостей.
Головний висновок: Сполучені Штати поступово корегують своє ставлення до подій в Україні й готуються до більш серйозних дій щодо Кремля. Україна пережила найсильніший період тиску та не здається, а єдність із союзниками дозволяє сподіватися на подальшу підтримку з боку Заходу.