Європарламент ухвалив рішення продовжити режим безвізової торгівлі для української сталі та заліза ще на три роки. На перший погляд це виглядає як значна перемога для України, адже металургійна галузь переживає непрості часи через низку негативних факторів. Серед них — брак робітників через мобілізацію, необхідність імпортувати дорогу електроенергію, а також залежність від імпорту коксівного вугілля. Окрім цього, галузь втратила два ключових підприємства в Маріуполі, що критично вдарило по показниках ВВП.
Активна фаза війни не дає можливості повноцінно розвивати внутрішню інфраструктуру, і попит на українську сталь з боку держави залишається низьким. Водночас ЄС, залишаючись основним ринком для експорту української металургії, допомагає зберегти галузь на плаву завдяки безмитному режиму.
Продовження безвізу дозволяє підприємствам залишатися конкурентними на світовому ринку попри втрати і зовнішні ризики. Особливо це важливо для міст, залежних від металургії, як-от Кривий Ріг, де стабільність доходів напряму впливає на рівень життя.
Втім, вже з 2025 року для інших напрямків експорту з України можуть повернутися обмеження та квоти, зокрема на аграрну продукцію, експорт якої стрімко зріс. Такі зміни вплинуть на економічні перспективи України, адже аграрний сектор відіграє провідну роль у зовнішній торгівлі. Крім того, зберігається ризик для експорту через обстріли портів, що підвищує вартість страхування та призводить до падіння цін на українську продукцію.
Європейському Союзу також доведеться змінювати підходи до підтримки власної аграрної галузі в умовах розширення співпраці з Україною. Водночас інтеграція дає ЄС якісну сировину і може зробити Україну головним постачальником харчів і зброї.
Питання квотування експорту й надалі впливатиме на перемовини України щодо вступу до ЄС. Проте ЄС залишається найбільшим торговельним партнером, а для відновлення і розвитку економіки важливо утримати сприятливі умови експорту. В результаті, хоча продовження "безвізу" з ЄС — це важливий крок, попереду на Україну чекають нові виклики і необхідність реформ.