Головна > Інше > Чи достатньо демілітаризованої зони для припинення вогню: ключові виклики і механізми контролю


Чи достатньо демілітаризованої зони для припинення вогню: ключові виклики і механізми контролю


У розмові експерти обговорюють, чому створення демілітаризованої зони та припинення вогню на Донбасі — необхідний, але недостатній крок. Головна проблема — механізми контролю, залучення третьої сторони та застосування сучасних технологій для моніторингу.

Питання припинення вогню і можливого створення демілітаризованої зони обговорюється вже не вперше. Експерти наголошують: важливо не просто призупинити бойові дії, а визначити чіткі механізми контролю й моніторингу цієї зони. Американці ще минулого року пропонували створити таку зону, де не було б військової присутності, однак досі питання залишається відкритим.

Лінія фронту зараз нестабільна — вона відрізняється від окопного протистояння попередніх років, у першу чергу через активне застосування дронів. На сьогодні війська вже не розташовані впритул одне до одного, а сіра зона (kill zone) фактично існує у вигляді смуги кількістю від 5 до 10 км. Водночас головна проблема — не скільки кілометрів відвести війська, а як забезпечити стале припинення бойових дій у цій зоні.

Досвід Мінських угод показує: формальне перемир’я не гарантує безпеки. Моніторинг порушень тоді здійснювала СММ ОБСЄ, однак їхній внесок нині вважають недостатнім через відсутність реально дієвих важелів впливу. Сьогодні немає ясності, хто міг би стати такою третьою стороною — ОБСЄ у кризі, а механізми ООН потребують рішення на найвищому політичному рівні.

Експерти також радять диверсифікувати миротворчий склад, залучивши представників різних країн під егідою міжнародної контактної групи, частина котрої могли б бути США, Туреччина або арабські держави. Така група має не лише фіксувати випадки порушень, а й узяти на себе завдання комунікації між сторонами й у разі ескалації швидко реагувати.

Сучасні технології змінюють підхід до моніторингу: відеоспостереження з дронів, супутникова розвідка дозволяють онлайн фіксувати ситуацію у демілітаризованій зоні. Та для справді ефективної роботи потрібен детальний протокол дій на випадок порушень та прозорі механізми швидкого реагування.

На завершення експерти підкреслюють: важливо не створювати нові кордони, а гнучко підходити до термінології та умов, аби не закріпити статус-кво. Лише багатоступеневий міжнародний моніторинг, графік поетапного відведення важкої зброї й оновлені технічні інструменти можуть забезпечити реальне припинення вогню.