Віталій Портников розглядає останні події, пов'язані з ймовірними переговорами у Стамбулі 15 травня, які мають стати визначальною подією в дипломатичній шаховій грі навколо війни Росії проти України. Ініціатива переговорів, яка здавалась спочатку політичною авантюрою Путіна, поступово перетворюється на потенційну пастку для самого російського лідера.
Портников наголошує: ці перемовини — результат впливу багатьох гравців, передусім з приходом до влади Дональда Трампа у США. Трамп прагне припинення вогню та демонстрації миру під час свого президентства. Україна на чолі з Зеленським і європейські лідери наполягають на справедливому мирі, без втрати суверенітету та з гарантіями безпеки. Путін, навпаки, хоче посилити контроль над окупованими територіями й поставити під сумнів державність України.
Попри прагнення сторін, за 100 днів президентства Трампа суттєвого прориву у питанні перемир'я не відбулося, а переговорний процес між США та РФ фактично заморожений. Європа разом з Україною висунули ультиматум Росії, вимагаючи запровадження перемир'я, погрожуючи новими санкціями у разі відмови. У відповідь Путін заявив про готовність до перемовин, але не згадав про припинення вогню.
Трамп і сам схвалює ідею перемовин, але не наполягає на негайному припиненні бойових дій, що викликає занепокоєння й ризики для підтримки України. Зеленський, своєю чергою, демонструє готовність особисто прибути до Стамбула, наголошуючи на необхідності досягти припинення вогню як передумови до конструктивного діалогу.
Подальший розвиток подій залежить від рішучості кожного з гравців. Якщо Путін відмовиться прибути до Стамбула, це стане дипломатичною поразкою й свідчитиме про неготовність до компромісу, водночас підтримка США й Європи для санкцій стане реальністю. Якщо ж зустріч все-таки відбудеться за участі Трампа, є ризик, що США можуть спробувати знайти компроміси з РФ за рахунок українських інтересів.
Значну роль у дипломатичній грі відіграє і Китай, який обережно підтримує діалог і деескалацію, уникаючи протистояння із Заходом. Також важливим став факт першої закордонної розмови нового Папи Лева XIV саме із Зеленським, що сигналізує підтримку України з боку католицького світу.
Портников застерігає: справжній мир можливий лише за умови збереження державності та контролю України над своїми територіями. Ризики пасток у переговорах великі, адже Росія може використати ситуацію для вигідної собі паузи у бойових діях або спробувати просунути неприйнятні умови. Автор закликає до єдності із європейськими партнерами та наголошує, що героїзм Збройних Сил України створив можливість для дипломатичних маневрів на міжнародній арені.
На завершення Портников дякує глядачам і закликає стежити за розвитком подій, підтримувати канал і Збройні Сили України, бо від спільних зусиль залежить майбутнє країни та шанс на мир.