Віталій Портников аналізує ситуацію напередодні потенційної зустрічі між українською і російською делегаціями в Стамбулі. Майбутній формат переговорів, а також участь західних посередників, досі невідомі. Президент України Володимир Зеленський заявив про готовність до особистих переговорів із Володимиром Путіним 15 травня, але реакції Кремля поки що немає, а розклад Путіна досі не передбачає його візиту до Туреччини.
У ситуацію може втрутитися президент США Дональд Трамп, який заявив, що не виключає своєї присутності у Стамбулі, якщо там відбудеться переговори на найвищому рівні. Це ставить Путіна перед нелегким вибором: відмова від зустрічі з Зеленським не так загрозлива, як можливе публічне ігнорування Трампа. Кремль намагається знайти спосіб уникнути переговорів за участю Путіна, не образивши при цьому Вашингтон.
Ще одне питання – чи варта зустріч із Трампом потенційної зустрічі із Зеленським. Відомо, що діалог між США і РФ важливий, однак навряд чи Путін зможе дозволити собі публічне приниження чи розрив відносин із США.
Європейські лідери вже пригрозили Росії новими санкціями у випадку зриву перемир’я 12 травня або безрезультатних переговорів. Американські представники, зокрема Кіт Келов, наголошують, що санкції будуть посилені, якщо Москва не виявить реальної поступливості. Трамп може делегувати своїх представників для спостереження за переговорним процесом.
Росія розуміє: якщо Трамп підтримає європейських лідерів у питанні нових санкцій, їм буде важко знайти союзників в Європі для їхнього блокування. Тож залишається питання: на що готовий піти Путін для збереження діалогу із Вашингтоном? Російська сторона не зацікавлена у припиненні війни, а прагне вести переговори для виграшу часу, терору цивільних і нав’язування своєї позиції як Україні, так і міжнародним партнерам.
Позиція Кремля залишається без змін: Москва наполягає на визнанні нових територіальних "реалій", під чим маються на увазі окуповані райони Донбасу, Херсонщини та Запоріжжя. Американські лідери, зокрема віце-президент Джей Дівен Ввен, не розуміють, чому мають погоджуватись на відмову України від територій, які Росія навіть не контролює повністю. Крах реальних домовленостей фактично гарантує ескалацію конфлікту й наближає нові санкції щодо Російської Федерації.
Ситуація залишається складною, а майбутнє переговорів непередбачуване. Підписуйтесь, щоб стежити за подіями.