Друзі, триває історія з переговорами у Стамбулі. Російський президент Володимир Путін так і не приїхав до Туреччини, попри численні заклики світових лідерів. Українська сторона готова до зустрічі — президент Володимир Зеленський запропонував Путіну провести прямі переговори у Туреччині. Серед причин ігнорування — небажання Росії реально миритися та показати світу, що вона дотримується власних слів.
Путіна намагалися переконати особисто Дональд Трамп і президент Бразилії Лула да Сілва, однак марно. До речі, да Сілві Путін не виділив навіть часу для зустрічі в Москві, що свідчить про незацікавленість Кремля в перемовинах і дипломатичному розв’язанні конфлікту.
Замість перелому у дипломатії — Росія відрядила у Стамбул делегацію без високопосадовців: Медінський (помічник президента), Галузін (заступник глави МЗС), Костюков (начальник ГУР Генштабу), Фомін (заступник міністра оборони). З українського боку очікувались Андрій Єрмак, Рустем Умеров, Андрій Сибіга і Ігор Жовква. Офіційного підтвердження складу делегації досі не було.
Європейські партнери й США намагалися схилити Київ до участі хоча б у формальних переговорах й оголосили ультиматум Росії щодо перемир’я на 30 днів із загрозою нових санкцій та постачання зброї. Однак рішучих кроків не зроблено. Усі сторони, особливо Україна, опинилися перед складним вибором між збереженням національних інтересів та необхідністю враховувати «бажання» західних партнерів, зокрема Дональда Трампа.
США офіційно підтримують будь-який механізм, який приведе до «справедливого миру», але справжнього тиску на Москву майже немає. Зі звернення Трампа видно, що йому головне — хоч якийсь результат, який можна представити як дипломатичну перемогу чи приписати собі заслуги у врегулюванні війни.
На жаль, паралельно триває наступ росіян на різних ділянках фронту. Щодня фіксуються нові атаки дронами та ракетами. Українське військо потребує підтримки як ніколи, зокрема — допомоги з FPV-дронами, якими волонтери й небайдужі забезпечують підрозділи на передовій.
Підсумовуючи: переговори в Туреччині, якщо й відбудуться, матимуть радше символічний характер. Реальної готовності до миру з боку Росії не проявлено. Україна ж продовжує тримати оборону, спираючись на підтримку народу. Єдина справжня сила — єдність та допомога нашим захисникам. Слава Україні!