Останнім часом Росія заявляє про готовність підписати з Україною меморандум. Однак меморандум — це, по суті, форма документу, яка не має обов'язкової сили. Історія показує, що Росія, як і інші країни, порушують такі домовленості, як тільки це їм вигідно. Саме тому Москва вже зараз висуває низку умов для підписання меморандуму.
Впливові політики Заходу, такі як президент Фінляндії Олександр Стуб та міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус, заявляють: Путін не демонструє бажання до миру й не має готовності зупиняти війну. ЗМІ продовжують оприлюднювати деталі перемовин, зокрема ті, які неприйнятні для України — наприклад, вивід українських військ із Запорізької та Херсонської областей, що означає залишити людей напризволяще. Українська влада принципово відмовляється на такі кроки.
Європейський Союз, у свою чергу, продовжує санкційну політику — нещодавно був прийнятий 17-й пакет санкцій проти Росії, спрямований, зокрема, проти 200 суден «тіньового флоту». Наразі вже пишеться 18-й пакет, а окремі європейські лідери, зокрема Кая Каллас, закликають США виконати обіцянки про ще жорсткіші санкції. Однак поки що Вашингтон публічно не реагує, а європейці скаржаться на нестачу єдності й підтримки.
На цьому тлі Дональд Трамп спілкується з Путіним і, за свідченнями Washington Post та Axios, демонструє небажання серйозно тиснути на Росію. Багато хто бачить у його діях спроби легітимізувати позицію Кремля, а не шукати реальні шляхи до миру. Зокрема, Путін продовжує висувати вимоги, критичні для безпеки України: припинення мобілізації, відмова від військової допомоги Заходу. Це фактично означає послаблення чи навіть роззброєння української армії.
Водночас Україна докладає зусиль для зміцнення свого становища: парламент, уряд і громадські організації продовжують мобілізацію ресурсів, зокрема через донати на оборону, а також ведуть переговори про вільну торгівлю із США та Японією. У відповідь на російські заяви українська влада наполягає: жодних поступок на умовах Кремля не буде.
Сучасна дискусія всередині Заходу точиться навколо того, як далі реагувати на ці виклики. Значна частина європейських лідерів вимагає не тільки посилення санкцій, а й обов'язкову участь ЄС у майбутніх перемовинах — аби не залишитись наступною жертвою після України. Саме спільна і тверда позиція міжнародної спільноти може змусити Кремль до реальної деескалації.
Наостанок автор запрошує підписуватись на канал і підтримувати українську оборону, а також пропонує глядачам поділитись своєю думкою щодо того, хто насправді виграв у недавній дипломатичній розмові — Трамп чи Путін, і чи повинна Європа бути залученою до переговорів.
