У результаті вбивства у Мадриді Андрія Портнова — колишнього високопосадовця та політика, який грав значну роль у політичному житті України, суспільство знову замислилося над проблемою впливу проросійських сил. Портнов упродовж багатьох років був фігурою, яку експерти пов’язували з намаганням підірвати українську державність та зростанням російського впливу.
Попри маргіналізацію у післямайданні часи, Портнов завжди розглядав себе як частину майбутнього реваншу — у разі різкого змінення суспільних настроїв після війни. Розслідувачі й аналітики відзначають, що він був підготовленою фігурою для роботи на інтереси РФ, про що свідчить його інтеграція у російське політичне й бізнес-середовище після 2014 року.
Професійна діяльність Портнова, починаючи з 2004 року, була спрямована на дестабілізацію досягнень українського народу. Він застосовував юридичні інструменти для розбрату політичних еліт та зміцнення російського контролю. Його перехід від штабу Тимошенко до адміністрації Януковича був, на думку багатьох, не зрадою, а частиною довготермінової стратегії.
Спроби впливати на судову й політичну систему України, створення лояльних мереж і забезпечення бізнес-інтересів — все це розглядалося як організована робота під кураторством російської системи. Після 2014 року він успішно закріпився серед впливових російських представників.
Вбивство Портнова в Іспанії породило масу гіпотез щодо його організаторів — серед версій розглядаються як особисті вороги у пострадянському бізнесі, так і можливі втручання Росії з метою політичної провокації або дестабілізації. Загибель Портнова стала нагадуванням про небезпеку реваншу проросійських сил після війни й про виклики щодо зміцнення державності.