Головна > Фінанси України > Аналіз фінансової звітності державних компаній: чому 41% збиткових та що з цим робити?


Аналіз фінансової звітності державних компаній: чому 41% збиткових та що з цим робити?


Розбір проблем фінансової звітності державних підприємств України у 2024 році, причини їхньої збитковості, приклади успішних та провальних кейсів, а також можливі шляхи вирішення ситуації з неефективними активами.

Свіжий аналіз фінансової звітності державних підприємств України за 2024 рік показав: 41% компаній, які подали звітність, працюють у збиток. При цьому 59% усіх держкомпаній взагалі не прозвітували — це 963 підприємства, що сигналізує про глибоку системну проблему управління у державному секторі.

Причина очевидна: держава часто є неефективним власником. На відміну від приватного інвестора, чиновник не несе особистої фінансової відповідальності й не має прямої мотивації до максимізації прибутку. Це веде до низької ефективності та безвідповідальності, яку яскраво ілюструє відсутність звітності з боку сотень підприємств.

Однак не всі державні активи однаково проблемні. Деякі функції повинна виконувати лише держава — наприклад, оборона, окремі напрями освіти й охорони здоров'я, регулювання обігу грошей та встановлення законів. Втім, у багатьох сферах приватні гравці можуть бути не менш ефективними, а часто й кращими власниками.

Подробиці аналізу 2024 року: серед підприємств, які прозвітували, найбільші збитки зафіксував Східний гірничо-збагачувальний комбінат (1,2 млрд грн), аеропорт «Бориспіль», “Регіональні електричні мережі”, “Львіввугілля” й “Енергоринок”. Серед прибуткових лідерів — Павлоградський хімічний завод (прибуток 6 млрд грн), держбанки (ПриватБанк — 40 млрд, Ощадбанк — 14 млрд, Укрексімбанк — 5 млрд) і «Ліси України» (2,5 млрд).

При цьому багато підприємств у мирних областях (Тернопільська, Чернівецька) не подали звітність, хоча війна цьому не перешкоджала. Це викликає питання щодо контролю й відповідальності менеджменту.

Що робити? Фахівці радять продавати або ліквідувати неефективні державні активи, а в стратегічних галузях (банківський сектор, оборона) — реформувати управління і поступово готувати до можливої приватизації або модернізації. Новий підхід уже дає успіх, як показала історія «Укрнафти» після зміни менеджменту.

Державний бізнес часто стає інструментом політичного популізму та джерелом корупції, тому Україні варто обмежувати свою роль у господарській діяльності та підтримувати приватну ініціативу там, де це доцільно.