Китай десятиліттями готується до епохи світового протистояння, прагнучи повернути собі статус центру світу. З точки зору історичної філософії, завершенням етапу приниження для Пекіна названа потенційна анексія Тайваню та відновлення панівної ролі країни. Китайські династії традиційно розглядали сусідів як варварів, і хоча важко сказати, чи зберігається таке ставлення сьогодні, очевидно, що КНР системно готувалася до протистояння із Заходом.
Протягом останніх 30 років Китай активно використовував вигоди глобалізації й світової торгівлі, але не соромився ігнорувати патенти й авторське право, аби підняти власну технологічну базу. Політика "Зроблено в Китаї 2025" окреслила головні галузі для розвитку: робототехніку, аерокосміку, нові енергетичні транспортні засоби. Зіткнувшись із торговою війною США в часи Трампа, Китай обрав курс на самозабезпечення, що посилилося з початком пандемії та фактичним закриттям кордонів.
Економіка КНР, попри уповільнення, демонструвала зростання навіть у 2020-му, а китайські компанії стали лідерами у виробництві електромобілів, робототехніці, фармацевтиці та штучному інтелекті, часом копіюючи західні технології. Прогрес у локалізації виробництва дозволив знизити залежність від імпорту. У 2023 частка імпорту впала до менш ніж 18% ВВП, водночас Китай все ще імпортує товари на понад 2,5 трлн доларів на рік, і повна незалежність малоймовірна через розміри економіки та населення.
Державне планування та соціалізм вважаються у КНР запорукою технологічної перемоги, однак гігантські інвестиції в самозабезпечення збільшують державний борг. Минулого року Китай витратив понад 500 млрд доларів на дослідження та розробки — майже стільки ж, як і США, хоча частина цього стимулювалася копіюванням чужих моделей.
Китайські компанії активно розвивають власні аналоги західних AI, вкладають у промислову автоматизацію, а місцева продукція витісняє імпорт. Наприклад, у сфері робототехніки та ядерної енергетики темпи розвитку колосальні, хоча часто використовуються адаптовані або скопійовані закордонні розробки. У космосі Китай вже створив величезне комерційне сузір'я супутників, а у фінансовій сфері нарощує вплив юаня та намагається зменшити роль західних платіжних систем.
Попри прогрес, Китай залишає вразливості — насамперед у сфері мікрочипів, які найбільше залежать від імпорту. Разом із технологічним проривом йде й нарощування військової присутності, а Китай швидко нарощує ядерний арсенал. Загалом КНР готується до тривалих геополітичних змагань із Заходом, роблячи ставку на самодостатність, але залишаючись частиною глобальної економіки. Світ уважно стежить за розвитком ситуації, яку задає Китай.
