В останній тиждень навколо України розгортаються масштабні стратегічні ігри. Американська розвідка вважає, що Путін залишається переконаним у своїй перемозі й планує продовжувати наступ. Водночас поважний американський колумніст Девід Ігнашіус вказує, що мир наразі ще далі, ніж був на початку року, а ініціативи Трампа щодо врегулювання обмежені і неефективні. У той же час Росія оголошує про підготовку "меморандуму про перемирʼя", сутність якого полягає більше у послабленні західної підтримки України, ніж у реальному бажанні миру.
Трамп, як пише Axios, демонструє незвичне терпіння до Путіна й тисне на Україну з вимогою компромісів, але при цьому не чинить реального тиску на Москву. Українське суспільство реагує на нові спроби шантажу моральною єдністю, згуртованістю та посиленою підтримкою армії.
На міжнародній арені відбуваються спроби Туреччини взяти на себе роль посередника, але їхні кроки викликають питання про справжні наміри. Україна наполягає, що будь-які домовленості повинні проходити у режимі повної прозорості, і будь-які спроби тиску чи "таємних" угод не будуть прийняті.
Паралельно з дипломатичними маневрами, Росія продовжує обстріли української території та намагається виснажити ресурси країни. США та європейські держави наголошують на необхідності рішучішої протидії Кремлю, адже половинчасті санкції та обмеження дають Росії змогу адаптуватися.
Серед інших подій — запити окремих європейських політиків повернути допомогу Україні, які в Києві сприймають як елементи російської інформаційної війни задля створення прецеденту. Україна навпаки пропонує формулу використання заморожених російських активів для компенсацій союзникам.
Загалом ситуація лишається напруженою: Путін намагається вести політику «затягування» війни, Трамп — грати на протиріччях, а Україна та Захід шукають ефективні способи захистити державність і підтримати оборону.
