Останнім часом у інформаційному просторі ширяться суперечливі заяви щодо позиції Володимира Путіна стосовно завершення війни проти України. Спочатку поширилася теза про те, що Путін переконав Дональда Трампа у своїй перемозі, потім цю інформацію заперечив Дональд Туск, а згодом The Wall Street Journal повідомила про те, що Путін заявив Трампу про власну віру у перемогу й небажання зупиняти війну.
Ці заяви створюють плутанину не лише у міжнародній спільноті, а й серед самих українців, які обурені та відчувають невизначеність. Експерти вважають, що Путін хоче завершення війни на власних умовах, які передбачають капітуляцію України та прийняття всіх вимог Росії. Дипломатична стратегія Росії нині полягає у максимальному тиску для отримання вигідних результатів як дипломатичним, так і військовим шляхом.
Водночас, напруження зростає навколо спроби залучити Ватикан до переговорів. Однак Росія продовжує висувати нові вимоги — створення буферної зони, обмеження української підписної спроможності, акцент на питанні виборів в Україні під час воєнного стану, а також відмова від реального припинення вогню.
Політика США у цій ситуації виглядає обережною: адміністрація Трампа дистанціюється від переговорів, пропонуючи сторонам самостійно домовлятися, а запровадження нових санкцій можливе лише за відсутності прогресу. Нині ж прогресом вважається сам факт переговорів та обмін полоненими.
У підсумку, Україна разом із європейськими партнерами прагне створити додатковий тиск на адміністрацію США і Росії, щоб уникнути затягування мирного процесу на незручних для Києва умовах. Українська позиція полягає у необхідності реалістичних компромісів і прагненні до деескалації бойових дій, попри те, що Росія продовжує гру на підвищення ставок як на перемовинах, так і на полі бою.
