28 травня стало відомо, що Росія офіційно повідомила Україні пропозицію щодо дати та місця наступного раунду переговорів про припинення вогню. Проте навколо переговорного процесу виникають суперечки: сторони стверджують, хто кому перший зателефонував, і кому належить ініціатива.
Глава МЗС Росії Сергій Лавров заявив, що РФ вимагатиме під час перемовин скасування «дискримінаційних законів» (насамперед щодо мови й церкви), наполягає на нейтралітеті України, її позаблоковому статусі та нерозповсюдженні ядерної зброї. Окрім цього, як повідомляє Reuters із джерел, Кремль хоче письмових гарантій від західних держав щодо нерозширення НАТО на схід, що фактично унеможливлює вступ України, Грузії та Молдови до Альянсу. Такі вимоги, на думку експертів, виглядають нереалістично, оскільки вони потребують згоди всіх членів НАТО і суттєвих змін у міжнародних договірних нормах.
Серед інших умов — захист російськомовних громадян та зняття частини санкцій із РФ. Також йдеться про письмову фіксацію нейтрального статусу України. Проте, як свідчать джерела, у Кремлі усвідомлюють низьку ймовірність досягнення компромісу і готуються продовжувати військові дії у випадку провалу перемовин.
США і європейські лідери, зокрема кандидат у президенти Дональд Трамп, активно втручаються у процес та мають власне бачення шляхів вирішення конфлікту. Кремль водночас побоюється нових санкцій із боку США та особливо невизначеності, яку несе Трамп — адже вже є приклади його рішучих кроків на міжнародній арені.
Володимир Зеленський у Берліні заявив, що готовий до перемовин із Путіним у будь-якому форматі й місці, навіть за участі Трампа. Україна офіційно підкреслила свою готовність до конструктивних переговорів. Також Зеленський спрогнозував, що війна може тривати до червня 2026 року, якщо Захід не підсилить тиск на РФ, а російська економіка не відчує впливу санкцій у повній мірі.
Разом із тим 28 травня Україна та Німеччина підписали масштабні оборонні угоди на суму 5 млрд євро, із яких 2,2 млрд підуть на виробництво та постачання сучасних систем протиповітряної оборони (ППО) та боєприпасів. Частина обладнання виготовлятиметься в Україні. Крім ППО, контракти охоплюють постачання зброї, боєприпасів, супутникового зв’язку та медичної підтримки.
Нові контракти з Німеччиною стали відповіддю на зростаючу російську агресію та є важливим кроком для зміцнення обороноздатності України та підтримки з боку Європи. Росія відповідно посилила риторику, стверджуючи, що Захід не зацікавлений у мирі.
Загалом ситуація виглядає напруженою і нестабільною, а майбутнє переговорів залежить від взаємної готовності йти на реальні компроміси та значної підтримки західних партнерів України.
