Головна > Міжнародна політика > Кремль затягує мирні переговори: ультиматуми та спроби змінити порядок денний Заходу


Кремль затягує мирні переговори: ультиматуми та спроби змінити порядок денний Заходу


Розбір політичних маневрів Кремля у процесі мирних переговорів, реакція Дональда Трампа, стратегічні цілі Росії та загрози для майбутнього безпеки Європи.

Кремль продовжує затягувати процес мирних переговорів із Заходом, залишаючись при своїх максималістських вимогах, які мало чим відрізняються від ультиматумів 2022 року. Хоча публічно російська сторона здійснює формальні поступки, це радше спроба підтримати довіру Дональда Трампа, який і надалі вірить у щирість намірів Путіна до миру.

Після останніх контактів Путіна з Трампом розпочалося обговорення так званого меморандуму про мирну угоду, в якому мають бути визначені терміни та контури припинення вогню. Але Росія затягує підготовку своїх пропозицій, водночас продовжуючи атаки дронами та ракетами по Україні. Реакція Трампа була стриманою: він не хоче зірвати процес, попри агресію Кремля.

Головна стратегія Москви — домогтися офіційного визнання нового світового порядку із домінантою Росії у пострадянських країнах. Зокрема, йдеться про письмові гарантії невступу України, Грузії, Молдови та інших країн до НАТО. Окрім цього, Росія вимагає нейтрального статусу України, скасування західних санкцій, повернення заморожених активів та гарантій щодо "захисту" російськомовних громадян в Україні.

Ці вимоги аналітики розглядають як черговий етап психологічного тиску на Захід і Україну. На фоні затяжних фіктивних перемовин триває війна та наратив про необхідність розділу сфер впливу. Захід поки не йде на поступки, адже це могло б посилити слабкість демократичного світу в очах Кремля.

Є й економічний аспект: Кремль прагне зняття санкцій, щоб отримати нові важелі тиску на Європу й США, а також розглядати мир за виторгувані поступки як свою політичну перемогу.

У підсумку, мирні переговори Кремль використовує і для виправдання подальшої агресії й для психологічних операцій. Україна та європейські країни повинні уважно стежити за переговорами й готувати свої суспільства до довготривалого опору, щоб не дозволити Росії диктувати умови миру.