Буквально напередодні стало відомо, що Росія запросила Україну на другий раунд перемовин у Стамбулі, який призначено на 2 червня. Москва збирається представити свій меморандум щодо врегулювання "української кризи". Українські експерти ставляться до цієї ініціативи з обережним песимізмом і вказують на добре відомі вимоги російської сторони: нерозширення НАТО, нейтралітет України (а також Молдови й Грузії), захист російськомовного населення і скасування так званих "дискримінаційних" законів.
Разом із тим, у перемовинах важливу роль відіграють міжнародні гравці, насамперед США і Європа. Американці можуть сприймати деякі пункти як компроміс, але для України, наприклад, мовне питання лишається «червоною лінією». Експерти наголошують, що для західних партнерів тонкощі української ідентичності часто залишаються незрозумілими і можуть розглядатися як питання, в яких варто шукати компроміс.
Серед інших умов Москва хоче зняття санкцій в обмін на повернення частини заморожених резервів, з яких певні кошти Росія пропонує віддати Україні на відбудову. Однак ці суми неспівмірні із реальними збитками, яких Україна зазнала від російської агресії. Чинна програма Великої сімки передбачає виділення Україні близько 50 млрд доларів позик, хоча пряма матеріальна шкода вже оцінюється у 175 млрд доларів.
Останні новини також стосуються ймовірної зустрічі лідерів у Женеві: обговорюється варіант, за якого в переговорах можуть взяти участь Зеленський, Путін і Трамп. Експерти вважають, що особиста зустріч можлива тільки в разі попереднього погодження умов, а поки всі сторони діятимуть через посередників.
Загалом політичний огляд демонструє: Кремль шукає міжнародного визнання своєї сфери впливу, а ключова боротьба точиться навколо питань безпеки, ідентичності й справжніх масштабів відповідальності агресора. Обговорення в Стамбулі й потенційна участь США та Європи у врегулюванні залишаються під питанням до появи чітких рішень.
