Головна > Мирні переговори > Серія підривів залізниць і політичний тиск: як Росія створює наратив перед переговорами в Стамбулі


Серія підривів залізниць і політичний тиск: як Росія створює наратив перед переговорами в Стамбулі


1 червня на території Росії відбулася низка вибухів на залізницях і мостах, внаслідок чого є загиблі та поранені. Події збіглися з підготовкою до переговорів між Росією та Україною в Стамбулі, супроводжуються активною пропагандою та маніпуляціями з боку РФ. Аналізуємо події, реакцію Заходу й намагання лідерів ЄС посилити підтримку України.

1 червня в Росії відбулося одразу три підриви залізничних об’єктів, серед яких два мости. За даними слідчого комітету РФ, вибухи сталися напередодні нового раунду переговорів з Україною у Стамбулі, куди вирушає російська делегація. Українська сторона також підтвердила свою участь у переговорах.

За підсумками переговорів очікується ухвалення рішень через два тижні, однак дипломати і аналітики не виключають продовження затягування процесу, що вже стало «традицією» для російської сторони. Тим часом канцлер Німеччини Фрідріх Мерц намагається відігравати більшу роль у підтримці України й переговорному процесі. Німеччина оголосила про новий пакет допомоги Україні на 5 млрд євро й прагне лідерства серед країн ЄС у питаннях миру та підтримки Києва.

Надзвичайні події на залізницях Брянщини та Курської області мають відразу ж були подані російською пропагандою як акти «українського тероризму». Один з вибухів стався під час проїзду пасажирського потяга Москва-Климово, внаслідок чого загинуло троє людей, ще близько 80 отримали поранення. Ще один інцидент у Курській області стосувався підриву мосту під вантажним потягом, був поранений машиніст із бригадою.

Такі інциденти російські ЗМІ активно подають як виправдання для власних атак на Україну, формуючи на Заході наратив про «терористичні дії Києва». Водночас у Кремлі залишають без уваги питання власних закупівель зброї в Китаї, Ірані та Північній Кореї.

Важливим пунктом переговорів залишається можливість постачання далекобійних ракет Taurus Україні. Хоча чітких рішень поки немає, у США і Німеччині лунають заяви про рішучість у підтримці української оборони. Американські дипломати наголошують на небезпеці затягування переговорів Росією та відсутності конкретики з боку Москви.

Висвітлюється також резонансна оцінка спецпосланця США, що війна Росії проти України є проксі-війною НАТО, а країна-агресор історично ігнорує великі людські втрати.

Наростає дискусія щодо можливості конфіскації заморожених резервів РФ для відшкодування збитків Україні. Окремі лідери ЄС закликають до більш рішучих санкцій.

Нарешті, зелено світло для миру має залежати не лише від Заходу, а й від державної волі самої Росії завершити агресію. Події на російських залізницях, тиск на інформаційний простір і спроби маніпулювати громадською думкою вкотре свідчать про складність досягнення результативних переговорів.