Китайська економіка довгий час демонструвала вражаючі темпи зростання, маючи намір обігнати США та стати найбільшою економікою світу. За офіційною статистикою, ВВП Китаю наближається до 18 трлн доларів, однак аналітики схильні вважати ці дані дещо завищеними. Середній рівень економічного зростання в 2010-х становив близько 6,8% — це менше, ніж у попередні десятиліття, проте вдвічі більше від середньосвітового показника того ж періоду.
Причини стрімкого зростання криються у значних обсягах дешевої робочої сили, активних інвестиціях у науково-технічний прогрес і високому рівні заощаджень. Китай неодноразово нарощував державні й приватні інвестиції у дослідження та розробки, поступаючись за витратами на цю сферу лише США. Приплив прямих іноземних інвестицій та участь європейських та американських компаній теж відіграли ключову роль у модернізації економіки Піднебесної.
Проте після піку в 2021 році обсяги іноземних інвестицій помітно знизилися. Серед причин — уповільнення економічного зростання (прогноз на 2025 рік — 4,5%) та масштабна криза на ринку нерухомості, яка колись забезпечувала до 25% ВВП Китаю. Сектор став жертвою фінансових обмежень та перегріву: багато великих забудовників опинилися на межі банкрутства, а ціни на житло і попит впали. Це посилило дефляційний тиск на економіку — індекс споживчих цін за рік знизився майже на 1%.
Дефляція й падіння цін стримують споживчу та інвестиційну активність. Водночас надмірне розширення виробництва в окремих галузях призвело до надлишкової пропозиції товарів і загострення цінової конкуренції, особливо у автомобільній промисловості.
Усі ці проблеми відлякують нових інвесторів та створюють складні структурні виклики, які неможливо вирішити миттєво. Китайський уряд намагається стимулювати економіку через зниження облікової ставки та інші монетарні інструменти, але західні інвестори продовжують скорочувати свою присутність на ринку.
Ситуацію ускладнюють і зовнішньополітичні чинники — нові торгові обмеження з боку США та ЄС вдарили по ключових експортних галузях Китаю. Незважаючи на переорієнтацію експорту на ринки Південно-Східної Азії, зберігається ризик додаткового дефляційного тиску, якщо США та Китай не дійдуть торгових домовленостей.
Поточні проблеми китайської економіки мають як короткостроковий, так і довгостроковий характер, і їхній вплив відчутний далеко за межами Китаю. За ситуацією активно стежать міжнародні інвестори, аналітики та влада провідних світових держав.
